Тіло зниклого безвісти воїна Полтавщини повернули для прощання
Полеглий воїн Володимир Снітчук. Фото: Свято-Успенський собор
Громада попрощалася із Володимиром «Січнем» Снітчуком у Полтаві та в рідному селі воїна. Захисник поліг поблизу Авдіївки 2 лютого 2024 року.
У Свято-Успенському соборі близькі та небайдужі полтавці провели оборонця в останню путь. Про це повідомили на сайті Полтавської міської ради 21 січня.
Після завдання у лютому 2024 року доля воїна лишалася невідомою. Тільки у січні цьогоріч за ДНК упізнали полеглого героя.
З Володимиром Снітчуком прощалися в Полтаві. У Кустово-Суходілці оборонця зустріли «живим коридором».
Поховали «Січня» на Центральному кладовищі рідного села:
«Сьогодні той день, коли водночас і радість і біль. Наш побратим Володимир Снітчук нарешті повернувся з Авдіївки додому.... але на щиті. Ти був гарним чоловіком, люблячим батьком, відданим другом і талановитою особистістю. Саме таким і залишишся у наших серцях», – говорять побратими воїна зі штурмового загону «Одін».
Володимир Снітчук народився 28 січня 1972 року на Рівненщині, проте усе життя провів на Полтавщині. Воїн проживав у селі Кустолово-Суходілка Полтавського району.
Чоловік закінчив Чернігівський юридичний коледж, отримав спеціальність юриста.
Оборонець працював у Машівській виправній колонії на керівній посаді, а у 2007 році вийшов на пенсію. У 2013 році працював у ТОВ «ФАРМКО». Захисник мав сина, доньку та онука.
У складі окремого штурмовому загону «ОДІН» брав участь у боях у Серебрянському лісі та в Авдіївці. За відважність на полі бою захисника відзначили орденом «Золотий хрест».
У Збройних силах оборонець проходив службу на посаді головного сержанта роти охорони.
Донька «Січня» пише, що її батькові судилося пройти бої на найтяжчих напрямках й десятки разів рятуватися від смерті.
Після останнього завдання у лютому 2024 року доля воїна була невідомою:
«За цей рік помирала кожен свій день в очікуванні, в молитвах, в пошуках. Зараз це вмістилось в трьох словах. А в реальності це літри пролитих сліз, гори паперів, десятки кабінетів, це десятки, можливо сотні випитих ліків. … Рік переглядів всіх каналів з пошуку військовополонених, загиблих. Це щоденний перегляд смертей. Якщо ще хтось вважає, що його русофобія недостатня. Можете хоча б день посидіти в таких групах. І почитати історії людей, які втратили найцінніше», – пише Дарія.
Світла пам’ять захиснику!
Згадаймо полеглих воїнів з Полтавщини
На 44-й день народження помер захисник Віктор Нечипоренко. Воїн боронив Україну на фронті з початку повномасштабного вторгнення. 18 січня серце воїна зупинилося.
Євгеній Гнилосир поліг у бою на Запоріжжі. На другий день повномасштабного вторгнення він став на захист рідної Котелевської громади в складі місцевого військового підрозділу ТЦК. Згодом продовжив службу у бойовій військовій частині.
Сергій Кудін служив на посаді кулеметника стрілецького відділення стрілецької роти. Мав звання старшого солдата. Серце захисника зупинилося 18 січня в Лубнах.
Олександр Дешевий боронив Україну з першого дня повномасштабної війни. Його життя обірвалося на фронті. 24 лютого 2022 року воїн став до лав ЗСУ, служив на посаді механіка-радіотелефоніста.