«Тут дрон на Полтаву». Дмитро Комаров показав роботу вогневих груп
Фото з особистого архіву журналіста
Як мобільні вогневі групи знищують ворожі безпілотники та ракети під Полтавою, забезпечуючи прикриття населених пунктів і критичної інфраструктури.
Дмитро Комаров у другій частині випуску про роботу ППО «Світ навиворіт. Україна з Дмитром Комаровим» показав, який вигляд має звичайна ніч мобільних вогневих груп армійської авіації Полтавщини.
Зі слів пілотів, кілька годин відпочинку – це «розкіш». Тому під час одного такого відпочинку військові повідомили, що летять дрони на Полтаву та в сторону позицій воїнів.
«Ну я сказав мамі, що їду знімати галушки, а тут дрон на Полтаву. І от нащо сказав де я», – каже Дмитро Комаров.
Проте, зазвичай поки є відпочинок, воїни чистять зброю, готують набої, намагаються хоч трохи поспати. Сон триває максимум три-чотири години. Весь екіпаж спить у формі, щоб бути готовими у будь-який момент піднятися по тривозі.
«Перед тим, як лягти спати, ми вже готуємо набої на завтра. Перебираємо кожен патрончик, бо кулемети у нас дуже ніжні. Потім їмо і намагаємось трохи поспати. Спати доводиться у формі, у тому, в чому працюєш, бо часу зовсім мало», – кажуть військові.
За словами журналіста, після отримання сигналу про повітряну тривогу екіпажі за лічені хвилини виїжджають на позиції. Для ураження цілей використовують великокаліберні кулемети, тепловізори, прожектори та переносні зенітні комплекси. Координуються групи між собою через спільний канал зв’язку з пунктами управління Повітряних сил.
Окрім цього, екіпажі обирають відповідні висоти, проводять зигзагоподібне маневрування, супроводжують ціль, підтримують зв’язок із наземними точками, координують переміщення бойових груп. Також оператори «на землі» чи на іншому борту виявляють дрони, а кулеметники швидко реагують та миттєво перекомплектовуються патрони. Тому мінімальний час між підйомом і залученням до вогню може визначити результат.
Щоб збити «Шахед», військовим необхідно цілитися у їхні критичні вузли. Це може бути двигун, паливний бак або безпосередньо в бойову частину. Дмитро Комаров каже, що якщо під час атаки поцілити лише у крило чи інший допоміжний елемент, дрон просто продовжить політ та, ймовірно, досягне своєї цілі.
«Уявіть собі, наскільки це важко зробити, коли дрон летить від тебе за тисячу метрів і звідси виглядає маленькою точкою, до того ще й чорною. Щоб ускладнити роботу протиповітряної оборони, ворог їх фарбує у темний колір», – каже журналіст.
Також українські військові відпрацьовують методи знищення ворожих дронів прямо з вертольотів. За словами одного з військових, вертоліт значно мобільніший за наземні вогневі групи, а використання звичайних кулеметів замість дорогих керованих ракет робить операції економічно вигідними.
На рахунку його екіпажу вже понад 80 збитих дронів, серед яких десятки шахедів. Рекорд за одну зміну – восьмеро цілей. Для ураження дронів використовують різні види зброї, але зазвичай кулемет.
«У мене чотири збитих дрони саме з автомата Калашникова», – каже боєць.
Підготовка екіпажів до польотів займає близько п’ять хвилин, що дозволяє швидше реагувати на загрозу та підтримувати високу ефективність у боротьбі з безпілотниками.
Нагадаємо, що у першій частині Дмитро Комаров показав роботу військових, які обороняють небо України. За словами журналіста, моніторинг ситуації в повітрі триває 24/7. Щойно черговий бачить, що повітряні цілі заходять у квадрат відповідальності якоїсь з груп, одразу всіх підіймають по тривозі. У військових є приблизно 5 хвилин, щоб зібратися і 5 хвилин, щоб дістатися гелікоптера.
Дмитро Комаров каже, що головна задача гелікоптерників – знайти дрон, наздогнати, зручно розташувати вертоліт, щоб стрілець міг прицільно бити, але не підійти надто близько. Якщо детонація буде надто близькою, гелікоптер може постраждати.
Цей матеріал став можливим завдяки проєкту «Голоси України», який є частиною програми SAFE, що реалізується Європейським центром свободи преси та медіа (ECPMF) у партнерстві з ЛЖСІ в рамках Ініціативи Ганни Арендт та за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Партнери програми не впливають на зміст публікацій редакції та не несуть за нього відповідальності.