У Полтаві обрали 5 пропозицій на перейменування вулиці Добролюбова
Фото – ЗМІСТ
Ця протяжна вулиця на Кобищанах увійшла до третього списку на перейменування. Тепер для неї обирають нову назву.
Під час засідання робочої групи з перейменування 6 червня, учасники переглянули усі пропозиції, які полтавці надсилали на цю вулицю протягом двох тижнів у квітні. Серед них виокремили 5 варіантів, які потім винесуть на голосування.
В результаті для вулиці Добролюбова затвердили такі варіанти:
| Пропозиція | Обгрунтування |
| вул. Андрія Мельника | Андрій Мельник – український державний, військовий та політичний діяч. Полковник армії УНР та Голова Проводу Українських Націоналістів. Він був одним з найближчих соратників полковника та засновника ОУН Євгена Коновальця. |
| вул. Марії Примаченко | Марія Приймаченко – яскрава представниця «наївного мистецтва», одна з найвідоміших українських художниць, лауреат Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1966). За життя вона створила понад 800 картин, 650 з яких зберігаються у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва у Києві.2009-й рік за рішенням ЮНЕСКО було визнано роком Марії Приймаченко. |
| вул. Федора Борківського | У 30-ті роки Федір Борківський був в’язнем російсько-комуністичних сталінських концтаборів. З вересня 1941 року – Голова Полтавської міської управи. В умовах гітлерівської окупації зміг зберегти життя мешканців Полтави (близько 90 000 чоловік). Організував постачання в місто хліба і харчів, їх розподіл за картками всім полтавцям. Організував медичну і соціальну допомогу, роботу кооперації, підприємств, поліклінік, видання газети «Голос Полтавщини», постачання палива, водопостачання, соціальний захист непрацездатних, їдальні із безплатними обідами для підлітків і пенсіонерів-вчителів, сімей репресованих радянською владою. |
| вул. Феодосія Рогового | Феодосій Роговий – український письменник-прозаїк родом з Полтавщини.Свою творчу діяльність він почав у 1950-х роках. Перша книга вийшла в 1973 році – збірка оповідань «Провідини». У літературному доробку письменника є сатиричні вірші, новели, оповідання, публіцистичні статті, рецензії, педагогічні етюди, нариси, які друкувалися в обласній та республіканській пресі, зокрема в журналах «Радянська жінка», «Дніпро», «Прапор» та ін. З початку 1980-х років Феодосій Роговий хворів на ішемічну хворобу серця, яка й стала причиною його смерті. Похований у селі Устимівці Глобинського району на Полтавщині. |
| вул. Миколи Бутовича | Микола Бутович – український живописець, графік та майстер декоративної графіки, ілюстрації, карикатури. У 1906 – 1913 роках навчався у Полтавському кадетському корпусі, після чого студіював малярство у Празі, Берліні й Ляйпциґу. Здобув художню освіту у Вищій художньо-промисловій школі у Празі. Закінчивши Ляйпцизьку Академію графічних мистецтв. Окрім мистецтва Микола Бутович також брав участь у визвольних змаганнях та був ад'ютантом штабу 1-ї козацької дивізії Армії УНР. Після Другої світової війни опинився у Західній Німеччині, звідкіля в 1948 переїхав до Америки. Там він працював у сфері прикладного мистецтва, беручи участь в організованому мистецькому житті. Належав до Об'єднання Мистців Українців в Америці. |
Нагадаємо, також у Полтаві триває процес перейменування вулиці Горького. Для неї члени робочої групи з перейменування вже затвердили 5 пропозицій.