Дмитро Лук’янов
Дмитро Лук’янов

Фото ЗМІСТу

Членом Вищої ради правосуддя став Дмитро Лук’янов.

Рішення ухвалили делегати на З'їзді представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ 19 серпня. Засідання відбулося в Полтавському юридичному інституті Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. До участі в з'їзді запросили представників 51 наукової установи країни.

На посаду претендували четверо кандидатів: Олексій Горох, Дмитро Лук’янов, Сергій Меленко та Микола Хавронюк.

Більшістю голосів обрали Дмитра Лук'янова. 

Результати голосування науковців наступні:

  • Олексій Горох отримав 7 голосів;
  • Сергій Меленко – 2 голоси;
  • Дмитро Лук'янов – 37 голосів;
  • Микола Хавронюк – 13 голосів. 

На з'їзді, окрім делегатів, були присутні представники громадських організацій, зокрема делегація Фундації DEJURE, Центру протидії корупції та Автомайдану. 

Дмитро Лук’янов є доктором юридичних наук, професором, член-кореспондентом Національної академії правових наук України. Працює завідувачем кафедри міжнародного приватного права та порівняльного правознавства Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.

Лічильна комісія рахує голоси за кандидатів

Вища рада правосуддя (ВРП) – це колегіальний, незалежний конституційний орган державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством. Вона займається формуванням доброчесного корпусу суддів, стежить за дотриманням норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.

Нині Вища рада правосуддя не працює майже 6 місяців через відсутність достатньої кількості членів. Через це судді не можуть звільнятися з роботи, а також неможливе призначення нових суддів. Таким чином продовжують роботу судді, щодо яких відкриті справи про колабораціонізм, бо ВРП через відсутність кворуму не може дати оцінку ситуації чи згоду на затримання.

Робота Вищої ради правосуддя є частиною судової реформи, без якої неможливий шлях до європейської інтеграції. У раді має бути 21 людина, яка пройшла перевірку на доброчесність. Членів ВРП делегує парламент, президент, науковці, прокурорська спільнота і з’їзд суддів. Для поновлення роботи та ухвалення рішень раді потрібно щонайменше 15 членів.

15 серпня Верховна рада обрала двох нових членів ради – адвоката справ Майдану, члена громадських організацій «Автомайдан» та DEJURE Романа Маселка та доцента Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого Миколу Мороза.

19 серпня наукова спільнота делегувала свого члена ВРП – Дмитра Лук’янова. Під час виступу на з’їзді він розповів про своє бачення основних напрямків роботи ВРП, зокрема поновлення розгляду скарг на суддів, яких, за словами Лук’янова, станом на літо цього року накопичилося близько 6 тис., а також відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів, яка потрібна для розблокування роботи конкурсних процедур та призначених нових суддів. Крім того, напрямком роботи ВРП має стати участь у законопроєктній діяльності.

Представники громадських організацій, які були присутні на з’їзді, виступили з критикою Дмитра Лук’янова як члена Вищої ради правосуддя. Вони стверджують, що його доброчесність як кандидата в члени ВРП є недостатньою через підтримку призначення кандидата Олександра Сибігу на посаду судді Конституційного Суду. У 2017 році Вища кваліфікаційна комісія суддів України визнала цього суддю недоброчесним, а Верховний Суд підтримав це рішення.

Loading...