У Полтаві показали, який вигляд має платна камера у СІЗО (ФОТО)
Відтепер ув’язнені, які перебувають у полтавському СІЗО, можуть оплатити проживання у камері підвищеного комфорту. Першу таку відкрили 10 червня.
Нині ця камера є єдиною у Полтаві, місця у ній уже забронювали на місяць. Проте за два тижні планують закінчити ремонтувати ще одну. Якщо послуга матиме попит, облаштують блок або й цілий корпус. Про це сказав начальник СІЗО Олексій Домашов:
«Ідея гарна, але як вона покаже себе – подивимося. Проте я думаю, що кожна людина повинна жити в гарних умовах. Якщо людина опинилася у місцях позбавлення волі, це не означає, що її життя закінчилося. Життя триває. У нас тут – ув’язненні, тобто їхня винуватість ще не доведена».
У платній камері є кондиціонер, мікрохвильовка, телевізор, два ліжка з ортопедичними матрацами, окремий санвузол та бойлер. Ця камера розрахована на двох людей, загальна площа – трохи понад 13 м². Доба в таких умовах коштує 600 грн, тиждень – 1,2 тис. грн, місяць – 3,8 тис. грн.
Вартість проживання у камері в Полтаві відрізняється від вартості аналогічної послуги у Києві. Ціна розраховується за спеціальним коефіцієнтом. При цьому враховується, скільки коштів витратили на ремонт. Єдиний тариф вивести неможливо. Адже камери відрізняються наповненням та якістю ремонту.
Загалом на облаштування камери у Полтаві витратили 43 тис. грн власних коштів, адже фінансування з держбюджету не передбачене. Про це сказала заступниця міністра юстиції України Олена Висоцька, яка приїхала на відкриття камери. Вона сказала, що можуть використовувати кошти загального фонду, що були передбачені на проведення поточних ремонтів у СІЗО, а також гроші спеціальних фондів. Можливо ремонтувати й коштом благодійників, міжнародних донорських програм. Долучитися до фінансування може й місцева влада. Адже має розуміти, що слідчі ізолятори — це також інфраструктура, що потребує фінансування.
Кожний слідчий ізолятор самостійно вирішує, хто буде виконувати роботи та скільки вони готові витратити на це. У Полтаві протягом місяця кімнату ремонтували ув’язнені, що займаються господарським обслуговуванням СІЗО. Працівники за це отримують заробітну плату, сказав Олексій Домашов.
Облаштовувати камери підвищеного комфорту почали в рамках пілотного проєкту Міністерства юстиції. Він триватиме до кінця 2021 року. Планується, що кожне СІЗО в Україні відкриє бодай одну таку камеру. Найперше, намагаються їх відкривати у великих містах. Адже думають, що там попит буде найвищим. Проте міністерство не зобов’язує це робити.
Цей проєкт має на меті кілька цілей. У першу чергу, кошти, сплачені за проживання у спеціальних кімнатах, планують витратити на ремонти безкоштовних камер. Адже держава не має змоги фінансувати слідчі ізолятори. Про це сказала Олена Висоцька.
«Головне – зрозуміти, скільки ми можемо зробити для ремонту та поліпшення безкоштовних камер. Результати оцінять наприкінці 2021 року. Будемо зважати не лише те, скільки ми отримали за послугу, але і яким чином ми витратили ці гроші. Це – основна мета цього проєкту. Він допоможе змінити ті жахливі умови, що є у більшості камер», – сказала Висоцька.
Зазначимо, що показувати, який вигляд мають безкоштовні камери, адміністрація полтавського СІЗО відмовилася. Послалися на те, що нині усі камери заповнені ув’язненими.
Вона навела приклад: у Києві, де уже функціонують такі камери, п’ятеро ув’язнених скористалися послугою. Тож установа отримала 60 тис. грн, що їх можуть використати для проведення ремонтів. Саме на прикладі Києва, де відкрили перші в Україні офіційно платні камери, відпрацьовували внутрішні процеси реалізації проєкту.
Висоцька також сказала, що таким чином хочуть зробити відносини між ув’язненими та установою більш прозорими, поборовши корупцію. Остання, за її словами, існує давно.
«Ті покращені камери, що ми їх випадково бачили у слідчих ізоляторах, або неоднорідні умови утримання, точно показують, що хабарництво було. Будьмо відвертими. Цей проєкт дозволить відносини між ув'язненими, родичами, правозахисниками та адміністрацією зробити цивілізованими та офіційними».
Міністерство, за словами заступниці, має фінансовий контроль, а також відеомоніторинг, що ним будуть за потреби користуватися. Оплатити послугу можна дистанційно, не контактуючи з адміністрацією. Зробити це може будь-хто, хто захоче допомогти ув'язненому.
Проте начальник СІЗО сказав, що у них і без того корупції не було. Адже раніше вони не мали таких камер:
«Якби вони були, то, можливо, й корупція була б. У нас до цього були однакові умови для всіх».
Наприкінці 2021 року Міністерство юстиції оцінить результати проєкту. Якщо попиту не буде, ймовірно, цей проєкт нині не потрібний Україні. Якщо ж попит буде, шукатимуть можливості для збільшення кількості таких камер.
За словами заступниці міністра, всі ізолятори в Україні – у жахливому стані. Вона сказала, що це – системна проблема. Але розв’язувати її вирішили не шляхом фінансування з державного бюджету. Реалізувати проєкт мають силами та коштом установ. Зокрема й таких камер. Нині вони уже є у Києві, Львові, Черкасах, Дніпрі, Вільнянськ, Запоріжжя, на черзі – Харків та Суми.
За словами заступниці міністра, платні камери – не єдиний варіант покращення умов утримання ув’язнених. Ще один варіант – створення приватних слідчих ізоляторів, фінансувати які будуть інвестори, щоб надавати відповідні послуги з утримання ув’язнених державі.
