У Полтавському районі знайшли старовинний мідний дукач

Про це 7 жовтня повідомили у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського. Там зберігатимуть мідний дукач.

Прикрасу на власному подвір’ї поблизу річки Свинківка знайшла жителька Терентіївки Ганна Нечай. Подібні шийні прикраси використовували жінки у 18 та на початку 19 століття на всій Наддніпрянщині, зокрема й на Полтавщині.

Відлиті з міді дукачі з вушком найчастіше виготовляли місцеві золотарі. Більшість із них були видозміненими копіями західноєвропейських та російських пам’ятних медалей і мали декілька сюжетних варіацій. 

На переданому в музей дукачі зображене жіноче погруддя – так звана «цариця». На зворотній стороні відлитий сюжет, який майстри-золотарі та власники подібних прикрас у давнину називали «благовіщенням».

Нагадаємо, що у полтавському музеї зберігатимуть шаблю часів Золотої Орди. Шаблю XIII-XIV століть знайшли під час риболовлі на річці Псел на глибині близько 5 м. Це сталося у 2021 році. Донині знахідка перебувала на реставрації в лубенського археолога та краєзнавця Олександра Сидоренка.

Також додамо, що в серпні бронзові монети часів короля Сигізмунда ІІІ передала у полтавський краєзнавчий музей дружина науковця з Дніпра.

Карбовані монети знайшли у 2008 році поблизу колишнього сотенного міста Сокілка Полтавського полку. Колекція складається з 24-х монет двох номіналів – три- та шестигрошовиками. Прототипами для них виступили польські монети, карбовані за часів правління короля Сигізмунда ІІІ Вази у 1622–1626 рр. Усі монети відлили з бронзи та посріблили, їх виготовили в першій половині XVII століття.

Здавна жіночі прикраси були невіддільною частиною святкового та буденного вбрання. Кожна прикраса мала своє призначення та оберегові властивості. Саме до таких прикрас відносяться дукачі, які були ледь не обов’язковою прикрасою на території Полтавщини. Історію появи дукачів читайте у матеріалі ЗМІСТу за посиланням.