У селі на Полтавщині, де палили російську техніку, зібрали на концерті 15 тисяч гривень для ЗСУ

У селі Веприк відбувся благодійний концерт, щоб зібрати кошти для української армії, яка звільняє наші території від ворога.

Про це 29 травня повідомили у Великобудищанській громаді.

Концерт у Веприку (Фото – Великобудищанська громада)

З 26 лютого до 3 березня російські військовослужбовці перебували у Великобудищанській громаді Полтавської області, що розташована біля кордону з Сумщиною. Місцеві жителі допомагали ЗСУ палити російську техніку й вибивати ворога з території області, а Полтавська ОВА показувала фотографії спаленої техніки ворога з сіл Бобрика і Веприка.

Залишена ворогами техніка у Веприку (Фото – Полтавська ОВА)
Залишена ворогами техніка у Веприку (Фото – Полтавська ОВА)

Очільник громади й генерал-майор у запасі Микола Шаблій розповів, що 5 одиниць техніки знищили силами простих жителів громади. Унаслідок зіткнення з окупантами загинув Валерій Дібров 1988 року народження, ще кілька учасників отримали поранення:

«Люди, як могли творили спротив Підірвані танки, АЗС. чим могли, тим і захищалися. Є люди, які вчинили подвиг і ми надали документи, щоб заохотити жителів громади. Коли були орки, 3 танки підірвали поки вони 1 завели.  Підірвали самохідну артилерійську установку і бойову машину піхоти».

Паніки у жителів не було, навіть коли через села проходили сотні одиниць техніки й десь ночували у населених пунктах. Усі старости були на місцях й розуміли, що коли доведеться брати до рук зброю, вони матимуть це зробити. Щодня спілкувалися з головами військових адміністрацій області, СБУ та поліцією. Микола Шаблій також був на зв’язку з українськими військовими з Лебедина, адже там підрозділами керували хлопці, які колись служили під його керівництвом.

Українські військові спрацювали дуже влучно, бо вороги кидали техніку після «привітань ЗСУ» й тікали в ліс, де на них вже чекали мисливці. Солдати або гинули, або потрапляли в полон.

Масштаби захоплення української землі були значущими і випадок під Гадячем, мабуть, не вплинув на керівництво російської армії загалом. Але точно вплинув на якусь особистість, якогось командира, якийсь підрозділ, бо задачу вони не виконали.

Учасники гадяцького сафарі переконані, що завдяки їхнім діям збережений Миргород і навіть Київ, бо якби ця колона пройшла до столиці, її було б значно важче захистити. Але під час цих подій загинула людина, ще кілька людей отримали серйозні поранення. Ціна за свободу Гадяча, Полтави, Києва та Європи насправді дуже висока. Про перебіг подій ми розповідали зі слів активного учасника.