У статусі полоненого до Росії обміняли українця, засудженого у Полтаві за зраду
Фото: Diego Herrera
У 2024 році Артема Сторожилова засудили до 15 років позбавлення волі за державну зраду. Цьогоріч він повернувся до Росії, як військовополонений.
Про це відомо з ухвали Київського районного суду Полтави, яка датована 13 січня 2025 року.
Артем Сторожилов народився у 1982 році у селі Уварівка, яке розташоване в окупованому Криму. Чоловік має неповну середню освіту.
Торік 20 листопада Октябрський районний суд Полтави засудив його за державну зраду до 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна. Цей вирок набув чинності 23 грудня 2024 року.
Майже через місяць, 13 січня до Київського районного суду Полтави звернувся прокурор із клопотанням про звільнення від відбування покарання Артема Сторожилова, адже його подали на обмін.
Письмову згоду чоловіка передав до Полтавської обласної прокуратури Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.
Артем Сторожилов перебував у Полтавській установі виконання покарань № 23. 13 січня його обміняли разом із 24 російськими військовополоненими.
Раніше ЗМІСТ писав про особливості судового процесу над російськими полоненими в Україні.
Для правосуддя держава залучає адвокатів. Злочини, що стосуються державної зради чи порушення територіальної цілісності мають специфіку і вважаються особливо тяжкими, тож без адвокатів і колегії суддів їхній розгляд неможливий.
Аби зокрема полонені отримували ці послуги безкоштовно, держава укладає угоди з адвокатами за допомогою центрів безоплатної правничої допомоги.
Кримінальний процес щодо полонених передбачає кілька стадій. Одна з них – затримання. Далі для ведення слідства й передачі справи до суду приєднується адвокат.
Російські військовополонені у справах на Полтавщині проходять у статусі іноземців. Як правило, щодо кожного на Полтавщині відкривається кримінальна справа за статтями 110 або 438 Кримінального кодексу України: посягання на територіальну цілісність України або порушення правил ведення війни.
У межах розслідування встановлюють, до яких підрозділів полонений належав, до яких частин чи під яким командуванням він знаходився, які дії вчиняв. Також встановлюється, чи причетна ця особа до воєнних злочинів і чи вчиняла такі злочини.
Яким може бути запобіжний захід щодо російського солдата, який прийшов зі зброєю на територію України й взятий у полон бійцями Сил оборони України? Суддя Октябрського районного суду Полтави Лариса Гольник каже, що з огляду на законодавство України та логіку судового процесу – це тримання під вартою:
«У мене на засіданні ставили питання про те, що полонені могли вбити цивільного. Було відомо про один випадок, коли вони переховувалися під Охтиркою й нібито вбили цивільну людину. За цим висували звинувачення. Це було кілька людей і стільки ж клопотань», – згадує суддя деталі досудового розгляду.
Читайте повний матеріал ЗМІСТу за посиланням.