Від поранень у бою помер 30-річний Сергій Аксюк з Полтавщини
Колаж ЗМІСТу
Сергій Аксюк помер від тяжких поранень 2 липня у госпіталі на Дніпропетровщині. Рідна громада зустріне захисника на щиті.
Про те, що Сергій Аксюк помер у госпіталі, 4 липня повідомила Котелевська громада.
Захисник народився 13 вересня 1994 року у Котельві, там він провів своє дитинство. З початком повномасштабної війни став на захист України. Життя воїна обірвалось 2 липня. Під час бойового завдання Сергй Аксюк отримав тяжке поранення несумісне з життям, унаслідок чого помер у госпіталі на Дніпропетровщині.
Про дату та час прощання з Сергієм Аксюком повідомлять згодом.
Вічна пам’ять воїну!
Згадаймо імена полеглих на фронті земляків
22 червня російські військові вдарили по тренувальному полігону на Миколаївщині ракетою. Унаслідок обстрілу загинув житель Кременчука. Солдат Олександр Дунський народився 1987 року в Могилів-Подільському на Вінниччині. З 2018 року мешкав у Кременчуці, працював будівельником. У військовій частині обіймав посаду водія автомобільного відділення підвозу боєприпасів.
Антип Місюра народився 24 квітня 1982 року. Воїн мешкав у Супрунівці й долучився до лав війська у березні 2025 року. Служив на посаді старшого навідника 2-го станкового гранатомету протитанкового взводу. Захисник поліг у бою на Харківщині, гідно виконуючи свій військовий обовʼязок.
Старший матрос Олександр Ільчук народився 5 липня 1988 року. Воїн загинув 17 червня в районі Полтавки Донецької області під час виконання бойового завдання. Воїн зазнав тяжких поранень внаслідок скиду ворожого БПЛА.
Молодший Сержант Віктор Мирошниченко з повномасштабною війною став на захист України. Як командир бойової машини вирушив на завдання і зник безвісти на фронті 24 червня 2025 року. Воїн загинув під час виконання бойового завдання під час російського штурму в районі Очеретиного під Покровськом. Упізнати його вдалося за ДНК.
Штаб-сержант Віктор Тихенький народився 16 жовтня 1974 року. Воїн родом з Полтавщини, проте більшість життя провів у Полтаві. Під час антитерористичної операції стояв на захисті України. Як доброволець обороняв державу й з перших місяців повномасштабної війни. 13 червня у бою поблизу населеного пункту Новий Путь Курської області РФ полтавець загинув.
Після строкової служби у лавах Збройних Сил України Олександр Гулак підписав контракт і служив в одній з військових частин на Полтавщині. У 2014 році пішов на війну і після демобілізації працював водієм-експедитором. 13 червня захисник пішов на останнє бойове завдання як навідник зенітної ракетно-артилерійської батареї. Російські військові забрали його молоде життя.