Волонтер Крістіан Кемпбелл, який жив у Полтаві, став бойовим медиком в іноземному легіоні
Засновник організації Tennessee for Ukraine Крістіан Кемпбелл разом із командою допомагав евакуюватися українцям з окупованих або фронтових міст, де точаться важкі бої. Паралельно мріяв стати частиною іноземного легіону й у липні йому це вдалося.
Про це Крістіан Кемпбел розповів ЗМІСТу 20 липня.
Нині американець допомагає добровольцям, які вступили до «Інтернаціонального легіону», щоб захищати Україну на фронті. Деталей про діяльність розголошувати не може. Тим часом його команда продовжує займатися евакуацією людей.
Під час волонтерської діяльності Крістіан жив у Полтаві та виїжджав у небезпечні райони, щоб допомогти українцям:
«У мене була думка вступити до іноземного легіону, але діставшися України я зрозумів, що процедура вступу дуже складна, а робота небезпечна. Тому вирішив, що зможу допомагати як волонтер. Таких людей теж часто не вистачає в містах, де триває жорстока війна. Я сподіваюся, що повернуся в США й обов’язково побудую там кар’єру, але маю визнати, що закохався в Україну та українців. Я не один такий американець, який приїхав допомагати й упевнений, що багато хто захоче отримати подвійне громадянство – своє та українське».
Крістіан Кемпбелл захоплюється українськими захисниками й хотів би бути схожим на підрозділ «Азов» та спецпризначенців «Кракен», бо вважає їх дуже хорошими воїнами:
«Мені подобається ТіkTok армії, але це могло б бути проблемою в США через безпекові питання. Ваші воїни дуже мужні. Вони – справжні чоловіки. За цими словами я маю на увазі цінності й характеристики, які закладаю самостійно в ці поняття. Ваші ЗСУ схожі на нашу армію і це та робота, яку я планую зробити, коли повернуся. Ваші ЗСУ надзвичайні, але їхній TikTok… це ж так небезпечно».
Американець каже, що попри невелику кількість людей та зброї й довгий фронт у понад тисячу кілометрів, українці воюють дуже ефективно й можуть «дати чортів усім». Це змушує його дещо заздрити українським бійцям, адже вони – герої новітнього часу й творять історію.
Саме через це йому б хотілося привезти додому український прапор, де на жовтому тлі написали б слова, які співала «Пташка» в «Азовсталі». Також неодмінно візьме з собою вишиванку й рецепт галушок. Куль та залишків снарядів волонтери мають вдосталь, але такі «сувеніри» не зможуть розповісти світу більше, аніж українська культура.
Читайте його інтерв’ю за посиланням.