Вулиця на Огнівці може отримати назву на честь загиблого полтавця Дмитра Пругла: збирають підписи на голосуванні

Фото «Азову»
Голосування за нову назву вулиці Станіславського триватиме до 28 серпня. Для неї пропонують 5 варіантів, серед яких й ім’я загиблого воїна.
Вулицю пропонують перейменувати на честь захисника Дмитра Пругла. Він добровільно захищав Україну від російської агресії з 2014 року у складі «Азову». Від січня 2019-го разом зі своїм підрозділом постійно перебував на передовій в районі Світлодарської дуги, проте 7 червня цього ж року воїн загинув. За проявлену мужність та героїзм у боях Круглого посмертно нагородили орденом «За мужність» III ступеня.
Як проголосувати за нову назву вулиці
Проголосувати за нову назву вулиці Станіславського у Полтаві можна за цим посиланням. Щоб залишити свій голос, потрібно зареєструватися на платформі Edem. Далі відкрийте сайт платформи, оберіть Полтавську громаду та натисніть на опитування для вулиці, яка вам цікава.
Після цього можна прочитати аргументацію про те, чому цю вулицю чи провулок перейменовують та варіанти для перейменування з обґрунтуваннями.
Наступним кроком є саме голосування за пропозиції. Після вибору, голос користувача враховує система і пропозиція, що отримає найбільшу підтримку серед людей, стане головною.
Голосувати за навзи вулиць можуть жителі Полтавської громади, які тут зареєстровані або працюють чи навчаються та яким уже виповнилося 14 років. Для підтвердження даних необхідно звернутись до КО «Інститут розвитку міста» Полтавської міської ради з документами.
Вулиця Станіславського у Полтаві
Вулиця Станіславського розташована на Огнівці. Таку назву вона отримала на честь російського театрального діяча, актора та режисера Констянтина Станіславського. З Полтавою він не мав жодного зв’язку, тому вулицю внесли до третього списку на перейменування.
Серед пропозицій для нової назви винесли варіантів:
| Пропозиція | Обгрунтування |
|---|---|
| Вул. Архітектора Станіславського | Анатолій Станіславський був одним із теоретиків української містобудівної школи та дослідником архітектури. Кандидат архітектури з 1961 року та співавтор генерального плану забудови та реконструкції Полтави. У 1936 році спроектував житлові масиви у місті, а у післявоєнний період займався викладацькою роботою в Києві та працював над теоретичними проблемами містобудування. Також він став одним із авторів-архітекторів комплексу споруд Національного експоцентру України. |
| Вул. Дмитра Пругла | Дмитро Пругло – старший лейтенант «Азову» Національної гвардії України. «Круглий» у 2014 році пішов добровольцем на війну, і вже з лютого 2015-го виконував обов'язки заступника командира сотні (роти) по роботі з особовим складом. Від січня 2019-го разом зі своїм підрозділом постійно перебував на передовій в районі Світлодарської дуги. Проте 7 червня цього ж року загинув. Сталося це внаслідок ворожого обстрілу українських позицій. Дмитра Пругла поховали на Алеї Героїв у Полтаві. Указом Президента України посмертно йому надали орден «За мужність» III ступеня. |
| Вул. Леся Курбаса | Лесь Курбас – український режисер та актор. Також займався публіцистикою та перекладом. Був теоретиком театру, драматургом, публіцистом та перекладачем. Представник розстріляного відродження. Народний артист Української РСР (1925). Засновник театру «Березіль», через що став жертвою сталінських репресій. |
| Вул. Леся Танюка | Лесь Танюк захоплювався театром та ставив спектаклі у Львівському, Одеському, Харківському драматичних театрах. У 1959 році став одним із засновників та президентом Клубу творчої молоді (КТМ) – об’єднання українських шістдесятників, до якого входили Ліна Костенко, В’ячеслав Чорновіл, Іван Світличний, Алла Горська, Василь Стус, Іван Дзюба. Тут вони проводили читання про творчість репресованих авторів, через що учасників почали переслідувати.У березні 1990-го Лесь Танюк став депутатом Верховної Ради України. Віг став одним з ініціаторів заборони КПУ в 1991-му. Навесні 1996 року брав участь у Полтавському обласному форумі за якнайшвидше ухвалення Конституції. |
| Вул. Миколи Орла-Степняка | Микола Орел – український театральний діяч, який очолював низку театральних труп Наддніпрянщини і Галичини. З 1906 очолював драматичне товариство при «Просвіті» в Ромнах. У серпні 1918 року був співтворцем товариства «Вільнго театру», де влаштовувати вистави, концерти та вечори У 1949 році його заарештували радянські органи, після чого Микола Орел раптово помер під час суду у Львові в 1950 році. Реабілітований у 1992-му. |
Нагадаємо, вулицю на Леваді у Полтаві можуть перейменувати на честь Володимира Івасюка. Серед п’яти запропонованих варіантів більшість місцевих обирають саме цей варіант.