Як полтавський стоматолог став бойовим медиком та рятує життя військових під Торецьком
Фото – 44-та окрема механізована бригада
Бойовий медик з Полтави з позивним «Аспер» нині рятує життя бійців на одному з найнебезпечніших напрямків фронту – Торецькому. Ще донедавна він працював стоматологом.
Спочатку «Аспер» волонтерив та потім вирішив долучитись до лав захисників бойовим медиком, адже за фахом він теж медик. Історію воїна розповіли у 44-й окремій механізованій бригаді 1 серпня.
Як медик намагався потрапити до лав захисників
До мобілізації «Аспер» працював у компанії за фахом, стоматологом, де займаються стоматологічними та кістковими імплантами, титановими конструкціями, які є досить потрібними для військових. Також проводили семінари, на яких збирали гроші для війська, волонтерили, купували автомобілі.
У 2022 році, з початком повномасштабної війни, нині начальник медичної служби одного з механізованих батальйонів 44-ї бригади «Аспер», намагався долучитися до війська, але тоді сказали, що в його послугах потреби немає.
Так, він із командою продовжував волонтерити, працював у компанії, яка допомагала фронту, активно їздили Сумщиною і Полтавщиною. Сам він з Полтави. Отримав повістку через Полтавський районний ТЦК та СП і вже 13 січня 2024 року «Аспер» долучився до лав Збройних Сил України.
Пройшов два навчальні центри – БЗВП і потім офіцерські курси. Після навчання одразу прийшов наказ на розподіл. Поїхав на Куп’янський напрямок до одного з механізованих батальйонів 44 бригади.
«Аспер» прибув на посаду начальника медичного пункту. Основна частина роботи тоді була з бійцями після поранень, із хронічними хворобами чи загостреннями. Були й евакуації поранених. Поранених забирали, довозили до стабпункту, а далі – за маршрутом евакуації.
Людей бракувало, половина особового складу чергувала на стабі, інша – у складі евакуаційних груп. В основному були люди з соматичними діагнозами, з пораненнями. Займались доліковуванням після поранень, робили перев’язки, продовжували терапію. З часом завдань стало більше.
Як «Аспер» рятує життя воїнів на Торецькому напрямку
Нині основна робота вже на Торецькому напрямку – евакуація поранених з точок перехоплення. Бували ситуації, коли доводилось забирати бійців майже з позицій – важкопоранених. Інколи йшли пішки 18 км та виносили поранених на собі. Нині основні труднощі на Торецькому напрямку – це повітряна загроза.
«Є чимало загроз з неба. Літає все, що може, і несе на собі те, що здатне вбити. Дистанційне мінування, FPV-дрони, які вицілюють і випалюють не тільки техніку, а й людей. Найбільша проблема – мобільність і РЕБ-захист. Простий РЕБ не гарантія, і скоріш за все техніка буде підбита. Складніший – може допомогти, але й це не точно», – розповідає «Аспер».
Медики співпрацюють з іншими підрозділами: якщо в когось є пікап або хамер – вони можуть вивезти пораненого з «гарячої точки» до точки перехоплення. Далі передають їх евакгрупі, а вона зі своєю командою доправляє або на стабпункт, або одразу на ПХГ.
За словами «Аспера», поранення здебільшого уламкові. Кульових менше. Основні причини – це артилерія, міномети, FPV-дрони, скиди. Також це опіки через пожежі чи загоряння. Найбільша небезпека – це небо. Ворог цілеспрямовано працює по всьому, що рухається. Медичний транспорт не виняток. Противник діє за однією і тією ж схемою, вони випалюють все.
Для збереження життів воїнів, постійно проводять тренування з піхотою. За словами «Аспера», зараз в усіх санітарних інструкторів медичного пункту є сертифікати – пройшли навчання. Раніше вони були просто призначені на посади й працювали за ситуацією, а з середини минулого року запустили курси для бойових медиків.
За словами «Аспера», підготовка в навчальних центрах досі ведеться «по літературі». На передовій ситуація дещо інша. Протокол MARCH знають усі, але в реальності до такої глибини зараз не доходять, найголовніше – зупинити кров і врятувати людину. Треба вміти оцінити стан людини, перев’язати, евакуювати.