Як військовий «полює» на дрони над Полтавщиною
Фото – 831 Миргородська бригада тактичної авіації
Сергій – воїн, який входить до складу мобільно-вогневої групи ЗСУ. Щоночі його підрозділ виявляє та знищує дрони-камікадзе.
Про те, як воїн полює на дрони, 16 червня повідомили у 831-й Миргородській бригаді тактичної авіації.
За словами воїна, у перші дні повномасштабної війни він одразу звернувся до територіального центру комплектування. До цього працював охоронцем. Родина підтримала його рішення, брат захисника також служить у ЗСУ.
За три роки служби Сергій опанував кілька видів кулеметів. Перший зразок зброї мав інструкцію англійською мовою, тому йому довелося шукати інформацію в інтернеті та користуватись словником. Після освоєння одного виду кулемета з іншими працювати стало легше.
Військовий каже, що головне у такій роботі – постійна практика і контроль емоцій під час стрільби. За його словами, під час пострілів підвищується рівень адреналіну, тому важливо залишатись зібраним, щоб не припуститися помилки.
Для підвищення навичок Сергій та його побратими проходять курси зі стрільби. Він говорить, що кожна збита ціль дозволяє уникнути руйнувань і втрат. Військовий говорить зберігати спокій і продовжувати жити своє життя, наголошуючи, що небо перебуває під контролем мобільно-вогневих груп.
ЗМІСТ писав, про те як будівельник з Полтавщини став сапером. До лав ЗСУ він пішов добровольцем після втрати товаришів. Один із них загинув у Бучі після катувань
«Турист» пройшов базову і фахову підготовку, отримав хороші оцінки і каже – точно знав, на що йде. У боях за Селідове він разом із побратимами потрапив під обстріл. Частину бійців тоді вважали зниклими безвісти. Але обидва побратими зуміли вийти до своїх: один з кулею в шиї, другий через поля і ліси.
Раніше ЗМІСТ писав, про те як полтавець став штурмовиком. «Паладін» пішов до ТЦК у 2022 році , але тоді його не взяли – охочих було занадто багато. Повістку отримав у Полтаві значно пізніше, випадково дорогою з роботи до магазину.
Після місяця навчання на Чернігівщині, коли почали приїжджати підрозділи для комплектування бригад, Богдан вирішив, що не хоче йти на піхоту. Він вважав, що ефективніше бути тим, хто наступає, а не тим, хто чекає обстрілу. Зрештою обрав штурмову спеціалізацію, усвідомлюючи всі ризики. Для нього штурмовики – це еліта війська, яка має достатньо сміливості, щоб заходити на ворожу територію.
