З фронтових боїв на сході до Полтави повернулися полеглі воїни

Фото Полтавської міської ради
Валентин Ребрик, Олександр Юрина, Олександр Кіріченко – воїни, які віддали життя за Україну на фронті.
Прощання з захисниками відбулося біля Свято-Успенського собору в Полтаві. Про це повідомили на фейсбук-сторінці Полтавської міської ради 11 жовтня.
Валентин Ребрик народився 12 лютого 2001 року в Полтаві. Молодий воїн захищав Україну з початку повномасштабного вторгнення Росії. У війську проходив службу на посаді навідника танкового взводу.

Загинув 25 травня 2022 року, виконуючи бойове завдання на Донеччині. З полеглим попрощалися після ДНК-експертизи.
Олександр Юрина народився 2 жовтня 2001 року. Воїн родом з Андріївського старостинського округу, проживав у Полтаві. На фронті був стрільцем-санітаром механізованого відділення.

Життя воїна обірвалося під час бойового завдання 3 жовтня на Донеччині. Земляки зустрінуть полеглого воїна живим коридором.
Олександр Кіріченко народився 18 лютого в Полтаві. Здобув фах слюсаря з експлуатації та ремонту каналізаційних мереж в державному професійно-технічному училищі №4.

Чоловік влаштувався на роботу в «Полтававодоканал» 18 червня 2022 року:
«Олександр зарекомендував себе, як дуже відповідальна, порядна, чесна та працьовита людина. Колеги його поважали й шанували», – пишуть на підприємстві.
Олександра Кіріченка мобілізували до лав Збройних сил України 10 червня. На фронті воїн служив на посаді спеціаліста з обладнання інженерних споруд. Життя захисника обірвалося 5 жовтня на Харківщині внаслідок обстрілу ворожого міномету.
Вічна пам’ять героям!
Згадаймо імена загиблих на фронті земляків
Сергій Киприк народився 12 грудня 1986 року в Трубайцях Хорольської громади. Там майбутній воїн закінчив місцеву школу, а згодом проходив військову строкову службу. Здобув фах «машиніста-тракториста» у Міжрегіональному центрі професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців у Хоролі.
Чоловік став на захист України у квітні цього року. Життя воїна обірвалося 2 жовтня на Луганщині. Того дня воїн виконував бойове завдання поблизу Шипилівки, що неподалік від тимчасово окупованого Сіверськодонецька (колишній Сєвєродонецьк).
Олександр Ксьонз народився 28 жовтня 1982 року в селі Денисівка Оржицького району, але з дитинства мешкав у Миргороді. Олександр Ксьонз з квітня проходив військові навчання в Україні та Великій Британії, а з червня цього року захищав Україну в складі 100-ї окремої механізованої бригади.
Земляки згадують, що він був воїном, якого поважали побратими та командири підрозділів. Свій останій бій воїн прийняв на Донеччині 2 жовтня, де обірвалося його життя.
Дмитро Петренко народився 5 серпня 1986 року, мешкав у Полтаві. Захищав Україну під час повномасштабного вторгнення Росії. Служив на посаді командира відділення взводу зв'язку, мав звання молодшого сержанта. Загинув 1 жовтня при виконанні бойового завдання в Донецькій області.
Олег Артеменко народився 23 лютого 1976 року, мешкав у селі Божківське. Захисник на фронті служив у стрілецькій спеціалізованій роті, мав звання головного сержанта.
Воїн загинув 29 вересня унаслідок отриманих на Харківському напрямку поранень. Вони виявилися несумісними із життям. Того дня ворог здійснив авіаційний удар по позиціям його підрозділу.