at3innui3yhx0grn

Пам’ятний знак-присвяту воїнам, що боронять Україну від російської агресії, встановлять на знаменитій Горі хрестів у Литві.

Ідея виготовити хрест-посвяту воїнам із осколків мін, снарядів та іменних жетонів і встановити його на литовській Горі хрестів належить ветерану Олексі Соколу. Вперше на знаковому для литовців узвишші він побував у 2017 році, коли за підтримки литовської сторони проходив там медично-психологічну реабілітацію після поранення. На світанку 22 червня 2016 року боєць Сокіл намагався встановити український прапор на стадіоні у Мар’їнці. Куля снайпера влучила йому у ліву сторону грудей і пройшла так близько біля серця, що лікарі довго дивувалися, як він вижив.

«Реабілітація в Литві буквально повернула мені смак до життя. Я був вражений величезною підтримкою, яку висловлюють литовці Україні. І підтверджують діями. Нам постійно дякували, що захищаємо від російської агресії і їх теж. У нас немає спільних кордонів з Литвою, але є спільний ворог, досвід протистояння йому і століття спільної держави у минулому. Литовський координатор нашої групи запропонував нам встановити дерев’яний хрест на честь всіх воїнів, що боронять нашу державу. Прикметно, що в церемонії брали участь представники посольства й офіційних кіл, литовські військові, а також просто цивільні громадяни, які захотіли долучитися», – згадує Олекса.

Олекса Сокіл

Гора хрестів біля м. Шауляу занесена до всесвітнього спадку ЮНЕСКО. Зараз на ній близько 100 000 хрестів – від величезних до найменших, натільних. Важко сказати, коли з’явився перший. Але багато хрестів встановлено, наприклад, у пам’ять про 100 тисяч литовців, депортованих енкаведистами з Батьківщини під час операції «Вісла». Є хрест, встановлений Папою Римським Іоанном Павлом II; хрести на честь військових, що брали участь у різних збройних конфліктах по всьому світові: Друга світова війна, війни у В’єтнамі та Афганістані і ін.; самобутні хрести-присвяти байкерам, льотчикам, морякам etc. У часи радянщини гору неодноразово намагалися знищити. Хрести палили, рівняли бульдозерами, але вони виростали знову і знову.

Потужна енергетика місця наштовхнула Олексу Сокола на ідею встановити на горі унікальний хрест з осколків. Від українських військових – бойовим побратимам: тим, хто загинув, захищаючи Україну, тим, хто повернувся і будує мирне життя і тим, хто досі боронить державу на війні. Почав шукати виконавців задуму.

«Якраз у цей час ми у кузні волонтера Анатолія Лавриненка виготовили великий металевий герб нашої громадської спілки Координаційна рада організацій учасників АТО, і я виставив його фото у Фейсбуці. Мені одразу написав побратим Антон Колумбет, тоді – заступник Міністра у справах ветеранів. Розказав про ідею Сокола. Ми знайшли спільну мову з Олексою і з задоволенням взялися за виготовлення хреста. Багатьох друзів, достойних людей я втратив на цій війні. Увіковічнити пам’ять про кожного воїна дуже важливо», – розказав ветеран Тарас Лелюх.

Він давно захоплюється роботою з металом, а його друг Анатолій Лавриненко – взагалі професійний коваль.  Автор ідеї каже: для нього було дуже суттєвим, що за виготовлення хреста взялися ветерани. Пройшовши війну, вони, як ніхто інший, зрозуміли сутність проєкту «За вашу і нашу свободу».

Анатолій Лавриненко, Тарас Лелюх, Олекса Сокіл

Уламки мін та снарядів для хреста надала організація «Пошук-Дніпро». Протягом 2014-2015 рр. її члени виконували складну і важливу місію: розшукували тіла загиблих українських бійців, у тому числі і на непідконтрольних територіях, і повертали їх на рідну землю для достойного поховання. Утім, є серед осколків і залишки снарядів часів Другої світової війни.

Для знаку обрали форму козацького хреста. Кілька годин, розказує Анатолій Лавриненко, довелося компонувати уламки так, щоб відтворити необхідну форму. Адже кожен має свою конфігурацію, і добитися симетрії було важко.

«За моєю концепцією, це мали бути саме осколки снарядів, бо вони ніби символізують цю війну. Так само гострі, з рваними краями, холодні і бездушні, зі страшною силою ураження. Це щось таке, чому немає місця у мирному житті», – розказує Сокіл.

Хрест прикрашений щитом, який символізує захист. На ньому також  кілька низок з іменних металевих жетонів – так званих «смертників», за якими упізнають загиблих. На заклик Сокола списки загиблих подавали їхні рідні, а також командири підрозділів, у яких ті воювали. Загалом виготовили понад 1000 жетонів з позивними.

«Звісно, загиблих набагато більше. І найсумніше те, що їх кількість зростає прямо зараз», – каже Сокіл.

Хрест з осколків

«Зі зворотнього боку наш хрест нагадує ніби фігуру матері, що стоїть з розпростертими руками. А ці три низки жетонів – ніби сумне намисто, яке вона зараз мусить носити. Символ болю всіх українських матерів, що втратили своїх дітей на війні», – пояснює Лавриненко.

Готовий хрест днями доправили до Києва. Там його передадуть представникам Посольства Литовської Республіки в Україні, які забезпечать доставку хреста до Литви і його встановлення на знаменитій горі. Попередньо подія запланована на осінь.

Loading...