Забудова на території колишніх артскладів: активісти пропонують відмінити аукціон і провести пошукові роботи

Автор: Аліса Куценко, 6 травня, 12:53

Фото: Триває питання забудови на території колишніх артскладів


Перший заступний міського голови Андрій Лямін провів нараду щодо аукціону по артскладах у п’ятницю, 3 травня.

На зустрічі також були присутні депутат міської ради Вадим Ямщиков, начальник Полтавського міського управління земельних ресурсів та земельного кадастру Юрій Трегубов, і начальник управління з питань містобудування та архітектури, головний архітектор міста Микола Шевельов.

Ініціативну групу, яка «завернула» проведення аукціону, представляла Олександра Супряженко – як вона сама сказала, полтавка в четвертому поколінні, яка втратила в 1941 році рідних. Як і багатьох представників єврейської громади Полтави, 23 листопада того ж року їх розстріляли на території артскладів.

 Олександра Супряженко (на передньому плані)

Власне, Андрія Ляміна цікавило одне питання – чи може міська влада оголосити земельний аукціон за тими ділянках, де не може бути масових поховань? Адже, як відомо, на останній черговій сесії Полтавської міськради депутати вирішили не виставляти на аукціон наступні лоти:

  • вул. Пушкарівська, 28 (0,6881 га);
  • вул. Пушкарівська, 30 (0,6121 га);
  • вул. Пушкарівська, 32 (1,2529 га);
  • вул. Остапа Вишні, 7 (0,4354 га);
  • вул. Остапа Вишні, 9 (1,7244 га);
  • вул. Остапа Вишні, 11 (1,0970 га);
  • вул. Остапа Вишні, 32 (2,2785 га).

Але, зазначив, Андрій Лямін, у них є співпадіння тільки по одному лоту, де, ймовірно, могли бути поховання, і це не може завадити проводити аукціон по решті ділянкам, бо «місто повинно розвиватися».

Помаранчевим виділена спірна ділянка, де може бути поховання

Олександра Супряженко заявила, що проводити аукціон неможливо – адже досі, через скільки десятиліть, досі не встановлені межі (де проводилися розстріли й були поховання), і померлих не вшанували належним чином.

«Ми звернулися до дуже багатьох організацій – як у нашій країні, так і за кордоном. І це викликає обурення всієї спільноти, що це питання взагалі обговорюється. Є запит до Генеральної прокуратури, що лежить зареєстрований і чекає на своє рішення, є листи, які рада отримувала від Інституту національної пам’яті, академії наук України, єврейських американських громад».

У пошуках місць масових поховань ініціативна група спирається на архівні дані та аерофотозйомку часів війни. Також Олександра Супряженко неодноразово підкреслювала, що саме міська влада не виконала покладений на неї обов’язок.

«Що ви повинні були зробити: взяти на облік місця, де залишаються сліди давніх поховань, організувати їх обстеження з наступним оприлюдненням результатів досліджень через ЗМІ; провести роботу з вивчення стану закритих кладовищ національних меншин та місць масово розстрілу населення в роки Великої вітчизняної війни, продовжувати здійснювати заходи щодо їх утримування та збереження; не допускати проведення будівельних робіт, де залишилися місця проведення масових поховань та на території закритих кладовищ.

Перше питання: чому ви не виконали ці закони?»

Андрій Лямін

Андрій Лямін відповів, що всі ми повинні пам’ятати ці жертви і ніхто не повинен будувати на кістках. Так, він зазначив, що за генпланом передбачено будівництво меморіалу пам’яті площею 2,5 га, де повинні вшанувати всіх загиблих в цій страшній трагедії.

«Хотілося б почути більш конкретно: у нас є перелік лотів. Згідно інформації, що є у нас, там не було проведені розстріли, стрєльбіща. На території колишнього заводу розстрілювали і скидали тіла. По цим лотам, які ми розробляли, згідно тієї інформації, яка в нас є, лише по одному лоту є інформація, що там, можливо, буде знайдено поховання. У нас немає чітких даних, що по іншим лотам були проведені масові розстріли. Тому давайте будемо більш конкретно розглядати кожну ділянку».

Олександра Супряженко відповіла, що потрібно визначитися з межами поховань, не чіпати ці межі, а зліва, справа – будь ласка, будуйте.

Юрій Трегубов

Начальник Полтавського міського управління земельних ресурсів та земельного кадастру Юрій Трегубов заявив, що з боку активістів на сьогодні не надійшло жодної конкретики – що робити з цими ділянками.

«Те, що ви називаєте документами, підтверджують можливість поховань і розстрілів однією аерозйомкою 1944 року – на мій погляд, не витримують жодної критики. Ви говорили про документи, які допоможуть встановити межі поховань і тих земельних ділянок, на яких відбувалися розстріли і катування наших співвітчизників, на сьогодні немає, і надії на це все менше».

За його словами, на території табору військовополонених не могло бути поховань (якщо брати за основу аерозйомку), загиблих і померлих не ховали на території бараків. А на більшості ділянок, які пропонують виставити на аукціон, раніше були розміщені бараки і складські приміщення.

На це Олександра Супряженко зачитала уривок із книги полтавця Володимира Дмитренка, яку той ще за життя видав на основі архівних протоколів. У книжці полтавець писав, що 24 людини працівники німецького концтабору Dulag 151 (пересильницько-сортувальний табір для військовополонених) застрелили і поховали на території бараків – щоб залякати інших полонених.

Таким чином, представники міської влади просили активістів розповісти про подальші кроки, які б їх влаштували, щоб допустити проведення аукціону, а ініціативна група наголошувала, що пошукові роботи мала ініціювати ще міська влада, – якщо не тоді, коли знаходила кістки під час різних робіт, то хоча б на вимогу Інституту національної пам’яті.

Також і Адрій Лямін, і Юрій Трегубов неодноразово заявляли, що проведення пошукових робіт (якщо під час будівництва будуть знайдені людські рештки) включені окремим пунктом у договір із забудовником. Але ініціативну групу такий аргумент не переконав: на їхню думку, забудовник зможе цього уникнути, адже зупинка будівництва на час їх проведення – не в його інтересах.

Андрій Лямін зазначив, що провести пошукові роботи на всіх 56 га – це дуже дорого і дуже довго:

«Ми спілкувалися з компаніями, які можуть це зробити, але на рік вони зможуть дослідити максимум 1 га, а у нас – 56. Це буде коштувати кілька мільйонів гривень за гектар, а хто буде їх сплачувати?»

Пропозиція, на яку пристали всі сторони – запросити до Полтави фахівців, які зможуть виявити поховання та встановити межі. І міська влада, і активісти зійшлися на меморіально-пошуковому центрі «Доля» при Львівській обласній раді. Вони вже анонсували виїзну нараду на 20 травня, яку проведуть на спірній території.

Також Олександра Супряженко зазначила, що вони будуть ініціювати створення Пушкарівського Яру, щоб увічнити пам’ять про всіх, кого розстріляли на тій місцині.

Опублікована: 6 травня 2019


Коментарі

Від {{ com.user.name }} {{ com.user.lastname }}, {{ com.created_at }}
{{ com.content }}

Від {{ child.user.name }} {{ child.user.lastname }}, {{ child.created_at }}
{{ child.content }}



Зареєструйтесь, щоб мати можливість коментувати

Реєстрація