Загиблий від обстрілу полігону рядовий і померлий курсант повернулися до Полтави на щиті (ФОТО)
Фото ЗМІСТу
У Полтаві попрощалися з загиблими курсантами. Вірні військовій присязі Андрій Кійко та Сергій Поляков – на щиті.
Чин відспівування захисників відбувся 7 жовтня у Свято-Успенському соборі Полтави. Рідні, побратими та містяни віддали посмертну шану полеглим за Україну воїнам.
Солдат Андрій Кійко народився 4 квітня 1971 року в селі Сидоренкове, Валківського району на Харківщині. Згодом переїхав до села Бричківка Полтавського району.
На службу його призвав Запорізький районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки. Воїн проходив службу на посаді курсанта навчального закладу.
Помер 19 вересня 2025 року в районі виконання завдання за призначенням. У Андрія Кійка залишилися рідні, близькі та друзі.
Рядовий Сергій Поляков народився 9 січня 1985 року у Полтаві. Закінчив Полтавський і комерційний технікум у 2004 році за спеціальністю «Товарознавство».
На службу його призвав Гусарський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки. Захисник проходив службу на посаді курсанта навчального закладу.
Загинув 24 вересня 2025 року в районі виконання завдань за призначенням Чернігівській області. Того дня, за даними Сухопутних військ ЗСУ, росіяни атакували полігон навчального центру ракетами «Іскандер».
Напередодні удару ЗСУ попереджали про безпілотник у небі над селищем Гончарівське на Чернігівщині, а також про швидкісні цілі, що рухалися в його напрямку.
Вічна пам’ять воїнам!
Згадаймо імена полеглих на фронті земляків
Стрілець-санітар Олександр Боровін загинув 13 жовтня 2024 року внаслідок ворожого обстрілу поблизу населеного пункту Цукурине Донецької області. Воїн виконував військовий обов’язок у бою. Нині Цукурине, яке обороняв Олександр Боровін – це руїни, які лишили після себе російські солдати.
З початком повномасштабної війни свій професійний досвід Євгеній Боков застосовував у спорудженні блокпостів. У квітні 2024 року Євгеній Боков вступив до лав захисників та став на захист України. Понад рік родина захисника чекала його повернення. Проте, життя захисника обірвалося 17 вересня 2024 року у бою під Вугледаром на Донеччині.
У реанімаційному відділенні від наслідків тяжкого онкологічного захворювання, що розвинулося під час служби помер Роман Безотосний. До початку повномасштабного вторгнення Роман Безотосний мав власну справу та був приватним підприємцем. У 2022 році чоловік пішов добровольцем на фронт. Після служби захисник працював водієм взводу охорони.
Чорна звістка надійшла до родини з Котелевської громади. ДНК-експертиза підтвердила загибель старшого лейтенанта Анатолія Загнійка. Свій останній бій 54-річний Анатолій Загнітко прийняв 2 листопада 2024 року на Донеччині.
28-річний Валерій Шаркий, житель села Радивонівка, був призваний на військову службу по мобілізації 5 березня 2022 року. Помер захисник 23 вересня від отриманих поранень в обласній Дніпропетровській лікарні.