Загинули на фронті. На Полтавщині призначили прощання з двома загиблими воїнами
Колаж ЗМІСТу
27 та 29 вересня Решетилівська та Кременчуцька громади проводжатимуть в останню путь захисників, які полягли у бою.
Про те, що захисники повертаються на щиті, повідомили 26 вересня у Решетилівській громаді та Департаменті соціального захисту Кременчука.
Решетилівська громада попрощається із Сергієм Лукашенком
27 вересня Решетилівська громада зустріне на щиті воїна. Сергій Лукашенко народився у 1967 році у селі Онищенки. Зв’язок із воїном обірвався ще в травні 2024 року, і лише зараз, за ДНК-експертизою офіційно підтвердили його загибель. Захисник поліг 31 травня 2024 року поблизу села Новоолександрівка Донецької області.
Об 11:00 прибуде траурний кортеж. Він проїде повз вулиці Полтавська, Старокиївська, Джерельна, село Колотії, село Онищенки. О 13:00 пройде чин прощання на рідному подвір’ї захисника. Поховають захисника на кладовищі у селі Малий Бакай.
Міська влада закликає жителів громади створити живий коридор, щоб гідно віддати останню шану полеглому воїну.
Кременчук проведе в останню путь Руслана Синяка
29 вересня Кременчуцька громада прощатиметься із захисником Русланом Синяком, випускником гімназії № 28. Воїн загинув 18 вересня 2025 року, захищаючи територіальну цілісність України.
Попрощаються з героєм об 11:00 у Кременчуцькому Міському Палаці Культури. О 12:00 пройде чин відспівування у Свято-Миколаївському соборі. Поховають захисника на Свіштовському кладовищі.
Вічна пам’ять захисникам!
Згадаємо імена полеглих захисників Полтавщини
Валерій Гончар у 2017–2019 роках захищав Україну в зоні АТО. Повернувшись, ділився досвідом із молоддю, викладаючи «Захист України» у ПТУ №44. З початком повномасштабного вторгнення Валерій Гончар знову став до строю. Він був заступником командира батальйону територіальної оборони з артилерії. Пройшов крізь Бахмут, Соледар, Авдіївку та інші гарячі точки. Його життя обірвалося 8 вересня під час служби на Сумщині.
Владислав Нонік 10 вересня прийняв останній бій на фронті. Воїн народився 6 березня 2000 року в Тарасенковому Оржицького району. Почав навчання у школі рідного села, але сім’я переїхала в Олександрівку Лубенського району, тож закінчив 11 класів Михнівської загальноосвітньої школи. З повномасштабною війною став на захист України.
Юрій Богдановський захоплювався веслуванням на човнах «Дракон», був кандидатом у майстри спорту України. У 1997–1998 роках проходив строкову службу в Збройних силах України. 16 березня 2022 року його мобілізували до лав захисників України. 3 вересня 2024 року під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Липці на Харківщині Юрій Богдановський загинув.
Станіслав Новоселецький народився 14 березня 1974 року. У лавах української армії служив на посаді водія механізованого взводу 116-ї окремої механізованої бригади. Мав звання солдата. За службу Станіслав Новоселецький нагороджений медаллю «Ветеран війни» та відзнакою Президента України «За оборону України». Воїн загинув у бою на Харківському напрямку 9 вересня 2025 року.