Загинув у день свого 36-річчя: полеглий чотири роки тому воїн з Полтавщини – на щиті
Колаж ЗМІСТу
Сергій Дудар загинув у липні 2022 року поблизу на Донеччині – у свій день народження. Понад чотири роки його рідні не знали, що сталося з воїном.
Результати ДНК-експертизи підтвердили, що Сергій Дудар загинув під час виконання бойового завдання. Понад чотири роки родина чекала на повернення воїна. Тепер він повертається на рідну землю, за яку віддав життя, повідомили у Хорольській громаді 28 серпня.
Сергій Дудар народився 10 липня 1986 року. З початком повномасштабної війни чоловік приєднався до лав захисників. У лавах Збройних сил України він служив номером обслуги 1-ї мінометної батареї 16-го окремого мотопіхотного батальйону «Полтава», який входив до складу 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського Сухопутних військ ЗСУ.
Свій останній бій Сергій Дудар прийняв 10 липня 2022 року поблизу населеного пункту Покровське Бахмутського району Донецької області. Саме цього дня йому виповнилося 36 років.
Після бою військовослужбовця вважали безвісти зниклим. Чотири роки рідні чекали на звістку. Остаточно підтвердити загибель воїна вдалося завдяки ДНК-експертизі.
Прощання із захисником відбудеться 31 серпня о 11:00 у селі Клепачі. Цього дня у Хорольській громаді оголосили День жалоби. На знак скорботи на території громади мають приспустити прапор. Також у цей день заборонені розважальні заходи, звучання музики та рекламних аудіороликів у громадських місцях.
У Сергія Дударя залишилися батьки, сестра, рідні, друзі й бойові побратими.
Вічна пам’ять захиснику!
Згадаймо імена полеглих на фронті земляків
Захисник Олексій Ляшенко у лавах Збройних Сил України служив номером обслуги мінометної батареї в мотопіхотному батальйоні 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського. Понад чотири роки родина жила очікуванням звістки про бійця. Лише нещодавно особу захисника ідентифікувала ДНК-експертиза.
Богдан Осиковий 30 листопада 2024 року чоловік став до лав захисників України. Він проходив службу у 36-й окремій бригаді морської піхоти, мав звання старшого матроса. Служив на посаді радіотелефоніста розвідувального відділення розвідувального взводу розвідувальної роти. З травня 2025 року Богдан Осиковий вважався безвісти зниклим. За допомогою ДНК стало відомо, що свій останній бій воїн прийняв 21 травня 2025 року на Донецькому напрямку, поблизу села Полтавка.
15 серпня під час виконання бойового завдання загинув полтавець. Євген Анацький понад 50 діб безперервно утримував позиції на одній із найскладніших ділянок фронту. Він воював оператором безпілотників під постійними обстрілами керованими авіабомбами та атаками ворожих FPV-дронів. За кілька діб до загибелі зв'язувався з близькими та розповідав про запеклі бої, під час яких позицію розбили ворожим дроном. Згодом зв'язок із ним обірвався.