Захищаючи Полтавку на Донеччині загинув полтавський матрос 

Богдан Осиковий
Богдан Осиковий

Фото з відкритих джерел Колаж ЗМІСТу

З травня 2025 року Богдан Осиковий вважався безвісти зниклим. Лише нещодавно, за допомогою ДНК стало відомо про його загибель.

25 серпня у Свято-Успенському соборі Полтави попрощалися з полеглим захисником. Богдан Осиковий повернувся до рідного дому на щиті, де його й поховали віддаючи останню  шану.

Богдан Осиковий народився 15 березня 1994 року у сесі Терешки Полтавського району. З 2001 по 2010 рік навчався у місцевій школі, а потім – у професійному технічному училищі №23 за спеціальністьзю слюсар з ремонту автомобілів.

У 2013 - 2015 роках проходив військову службу в лавах Збройних Сил, на посаді водія-механіка. Мріяв ремонтувати автомобілі. У 2016 - 2019 роках працював у Полтавському загоні воєнізованої охорони стрільцем з охорони вантажів. 

В період з 2020 року по 2021 рік Богдан Осиковий працював будівельником за кордоном. 30 листопада 2024 року чоловік став до лав захисників України. Він проходив службу у 36-й окремій бригаді морської піхоти, мав звання старшого матроса. 

Служив на посаді радіотелефоніста розвідувального відділення розвідувального взводу розвідувальної роти. З травня 2025 року Богдан Осиковий вважався безвісти зниклим. 

Лише нещодавно, за допомогою ДНК стало відомо, що свій останній бій воїн прийняв 21 травня 2025 року на Донецькому напрямку, поблизу села Полтавка.  Воїна чекали вдома мама, дружина та сестра. 

Вічна прам’ять герою!

Згадаймо імена полеглих на фронті земляків

15 серпня під час виконання бойового завдання загинув полтавець. Євген Анацький понад 50 діб безперервно утримував позиції на одній із найскладніших ділянок фронту. Він воював оператором безпілотників під постійними обстрілами керованими авіабомбами та атаками ворожих FPV-дронів. За кілька діб до загибелі зв'язувався з близькими та розповідав про запеклі бої, під час яких позицію розбили ворожим дроном. Згодом зв'язок із ним обірвався.

Військовослужбовець Сергій Куценко, який понад рік вважався зниклим безвісти, загинув 6 травня 2025 року поблизу міста Торецьк на Донеччині. Загибель воїна офіційно підтвердили результати ДНК-експертизи. 

Після довгих місяців болісного очікування та невідомості додому назавжди повертається мужній оборонець України – командир 1-го штурмового спеціалізованого відділення 2-го штурмового спеціалізованого взводу 4-ї штурмової спеціалізованої роти «ШКВАЛ». Командир Андрій Соколенко віддав життя у бою.