Затриманий на «гарячому» перевізник заявив, що це голова патрульної поліції області вимагав «дотації»
Ще 31 січня стало відомо, що Юрія Лупаєнка затримали при спробі дати хабар Віталію Мельничуку, головному патрульному Полтавщини. Проте перевізник заявляє, що це поліцейський вимагав у нього гроші.
Коротко нагадаємо перебіг подій.
31 січня 2018 року о 16:25 – спільними зусиллями правоохоронці (СБУ, НП, УЗЕ, прокуратура) затримали одного з перевізників Полтави, Юрія Лупаєнка, за пропозицію 20 тис. грн керівнику Патрульної поліції Полтавщини Віталію Мельничуку. За показами свідка, ці гроші мали б «заплющити очі» копів на порушення ПДР водіями ТОВ «Люкс-Полтава 2009» і ТОВ «ЛЮГ» на маршрутах міста впродовж двох місяців. Загалом за рік, за цим сценарієм, підозрюваний мав надати 120 тис. грн.
1 лютого о 13:50 – перевізник отримав підозру. Згідно з ч.3 ст.369 ККУ, надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, або вчинене за попередньою змовою групою осіб, – карається позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої.
2 лютого – слідча суддя Ірина Блажко (Октябрський райсуд) обирає для Лупаєнка запобіжний захід – тримання під вартою із заставою в 141 тис. грн (80 прожиткових мінімумів). Також суддя погоджує арешт телефону підозрюваного та грошових купюр (так би мовити, самого хабара).
5 лютого – Юрій Лупаєнко виходить із СІЗО під заставу.
9 лютого – в апеляції прокурор просить збільшення застави до 568 мінімумів (як і в першій інстанції), а захисники – взагалі не обирати запобіжний захід. Але колегія лишає ухвалу без змін. Під арештом також лишають телефон і гроші, пропри скаргу адвокатів.
15 лютого – слідча суддя дала згоду на вилучення в операторів мобільного зв’язку роздруківок СМС-листування та дзвінків Лупаєнка та Мельничука.
До розгляду в суд справа наразі не надійшла, однак строки досудового розслідування ймовірно минули. Адже розслідування розпочали в грудні 2017-го – уже тоді Віталій Мельничук отримав «перший хабар» у розмірі 10 тис. грн за місяць «співпраці» перевізника з патрульними.
А тим часом…
1 лютого 2018 року – того ж дня, коли Юрію Лупаєнку вручили підозру, – перевізник «приносив» скаргу в Департамент внутрішньої безпеки Нацполіції.
Однак відомості в Єдиний реєстр досудових розслідувань не вносять. Далі перевізник скаржиться на бездіяльність правоохоронців у суд і просить відкрити провадження.
9 лютого суддя Алла Троцька (Октябрський райсуд) відмовляє: перелік дій, які можна оскаржувати в процесі досудового розслідування, – вичерпний і стосується слідчих та органів прокуратури. Тож, заява не відповідає нормам КПК. Із таким рішенням перевізник не згоджується і подає апеляційну скаргу.
27 березня колегія суддів Апеляційного суду Полтавської області (Оксана Корсун, Олександр Захожай, Валентин Томилко) розглянули скаргу. На судове засідання з'явився лише адвокат перевізника – Микола Пономаренко. Скаргу слухали без Юрія Лупаєнка і прокурора Віталія Бойка.
«1 лютого 2018 року він (Лупаєнко – ред.) приносив до начальника Департаменту внутрішньої безпеки <…> заяву про вчинення працівником поліції Мельничуком вимагання в апелянта грошових коштів у розмірі 120 тисяч гривень, називаючи їх «дотаціями» для УПП в місті Полтава за відсутність проблем, які можуть здійснити підлеглі йому працівники патрульної поліції», – йдеться в скарзі.
Станом на 9 лютого відомості про вчинення кримінального правопорушення не внесені в ЄРДР, а повідомлень чи усних пояснень причин цього Лупаєнко не отримав. Апелянт вважає, що такі дії є порушенням ст. 214 КПК України (Початок досудового розслідування) і визначає їх як бездіяльність (ст. 303 КПК).
Микола Пономаренко скаргу підтримав. Він наголосив на посадових інструкціях і обов'язках Департаменту, у тому числі – слідувати нормам КПК як орган досудового розслідування.
Цьому заперечив суддя Валентин Томилко, зазначивши, що Департамент внутрішньої безпеки – оперативний підрозділ, який не має слідчих органів і не проводить досудове розслідування, а лише перевірку.
Суддя Олександр Захожай додав, що в ЄРДР відомості може вносити тільки слідчий і прокурор, у тому числі за повідомленням внутрішньої безпеки. Суддя додав, що заяву треба було направляти слідчому прокурору, і, в разі бездіяльності, оскаржувати його дії.
Суддя Томилко: – Ви суперечите самі собі.
Адвокат Пономаренко: – Я розумію, про що Ви кажете, але я свою думку виклав в апеляційній скарзі.
Колегія погодилася з діями першої інстанції. Можливість касації в даному випадку не передбачена.
Цікаво, що заяву про злочин Юрій Лупаєнко подав майже одночасно з врученням йому підозри, а не в грудні 2017-го, коли (якщо вірити слідству) перевізник сплатив перші 10 тисяч за «недоторканість». Однак про наявність чи відсутність інших скарг інформації немає – адвокат Юрія Лупаєнка, Микола Пономаренко, відмовився коментувати позицію свого клієнта.
Обкладинка Наталі Баранник
Фото УПП, ЗМІСТ; скриншот із сюжету ltava.poltava.ua