Анатолій Пащенко – шлях від виступів у міських ресторанах до гурту «Краяни»

Анатолій Пащенко народився у Горькому (нині Нижній Новгород) 8 листопада 1952 року. Його батько був військовим офіцером, а  мама за фахом – медсестрою.  Сім’я часто переїздила. Був період, коли в шкільні роки, хлопця доводилося возити до школи за 30 км. Музичне училище Анатолій Пащенко закінчував в Іванові. 

У ресторанах Горького Анатолій Пащенко виконував популярні пісні того часу, зокрема переспівав майже весь репертуар Бітлз та італійську естраду. Грав на бас-гітарі, клавішних та баяні.

Пащенко легко вступив до класу народної музики і композиції Горьківської консерваторії. З перших курсів писав пісні та робив обробки народних.

Одного разу в місті виступав колектив із Полтави. Батьки Пащенка були із Кременчука, тому він вирішив піти на виступ. В джерелах інформації пишуть, що після виступу, Пащенко підійшов до музикантів і розповів, що займається народними піснями і хоче повернутися в Полтаву. Він попросив поговорити з директором філармонії, щоб йому прислали розподілення у це місце.

У 1978 році  Анатолій Пащенко переїжджає до Полтави. Там, у місцевій обласній філармонії музиканту запропонували очолити вокально-інструментальний ансамбль (ВІА)  «Краяни». Раніше цей  ансамбль вже існував, але музиканти перебралися до іншої філармонії та організували інший колектив. Тому Пащенку запропонували зібрати новий гурт. Першою піснею, яку запропонував зіграти колективу, була «Туман яром» у авторській обробці. Власне вона й визначила весь подальший стиль групи.

Анатолій Пащенко був вимогливим до музикантів. Ті, будучи естрадниками, грали на слух, а не по нотах. Пащенко ж хотів, щоб все було, як у партитурі.

Гурт брав участь в майже усіх фестивалях, звідусіль привозили звання лауреатів. У конкурсі «Пісенний вернісаж» (місто Київ) «Краяни» 12 разів були лауреатами. А на Всесоюзному конкурсі артистів естради, журі сказали, що вперше чують по-справжньому український колектив.

Був випадок, коли вночі артисти поверталися з концерту, їх автомобіль загорівся. Пащенко обпік руки, рятуючи інструменти. Тоді через стрес деякі музиканти покинули філармонію.

Під час гастролей в Очакові (Миколаївська область), Пащенко познайомився із своєю майбутньою дружиною – Іриною. Згодом, 1982 року народився син – Єлизар. Відомо, що він працює викладачем Полтавсько музучилища і грає в симфонічному оркестрі обласного драмтеатру.

У 1984 році  Анатолій Пащенко зібрав найвідоміший склад гурту: Володимир Колесник (гітара), Сергій Прокопишин (флейта, саксофон), Андрій Новинський (барабани), Ігор Рибальченко (клавішні), басиста Миколу Жовницького згодом замінив Ігор Семендяєв. В ансамблі не було лідера–вокаліста, бо  співали всі. 

Пащенко шукав пісень по селах.  Пісню «Калину», якій зробив аранжування, знайшов у Лубнах.

В джерелах інформації повідомляють, що Пащенко робив «дивовижну обробку» народних пісень. Ці пісні можна переслуховувати кілька разів і кожного разу відкривати для себе щось нове.

Помер Анатолій Пащенко 26 липня 1990 року. Тоді керівник ансамблю поїхав до Києва по афіші. Коли повертався додому був сильний туман, водій не помітив вантажівку, яка везла металеві прути. Потерпів пасажир – Пащенко, його протаранило металевими прутами.

Після смерті керівника майже 2 роки колектив не міг повноцінно працювати. Музиканти грали старий репертуар. Згодом колектив допоміг відродити Валерій Соколик, який добре знав Пащенка. Щодо обробки та аранжуванню, музиканти «Краян» повною мірою продовжували традиції Анатолія Пащенка.

За матеріалами сайту Полтава історична.

Обкладинка Марини Вісич