Бій на Дніпропетровщині забрав життя снайпера: прощання на Полтавщині (ФОТО)

Портрет Валерія Рудя тримає почесна варта
Портрет Валерія Рудя тримає почесна варта

Фото – Хорольська громада

Стрілецький бій на Дніпропетровщині став останнім для солдата аеромобільної бригади Збройних Сил України.

Стрілець-снайпер Валерій Рудь віддав життя за Україну. 23 липня у Хоролі прощалися з воїном.

Валерій Рудь народився 5 січня 1992 року в селі Покровська Багачка в багатодітній родині. Працював у будівельній сфері.

Валерій Рудь народився 5 січня 1992 року в селі Покровська Багачка в багатодітній родині. Працював у будівельній сфері.
Валерія Рудя провели у вічність його родина та земляки. Бойовий шлях воїна обрвав стрілецький бій на Дніпропетровщині,яку обороняв десантник Фото Хорольської громади

15 травня 2025 року по загальній мобілізації воїна призвали на військову службу. 3 липня він отримав свідоцтво про здачу іспитів з базової загальновійськової підготовки «Стрільця» у навчальному центрі Житомира. Опісля цього захисник став виконувати завдання для захисту України на посаді стрільця-снайпера аеромобільної бригади.

Валерій Рудь народився 5 січня 1992 року в селі Покровська Багачка в багатодітній родині. Працював у будівельній сфері.
Валерія Рудя провели у вічність його родина та земляки. Бойовий шлях воїна обрвав стрілецький бій на Дніпропетровщині,яку обороняв десантник Фото Хорольської громади

14 липня 2025 року у стрілецькому бою з противником на Дніпропетровщині, отримав відкрите уламкове сліпе поранення. Воно виявилося смертельним. Серце героя зупинилося на 33 році життя.

Валерій Рудь народився 5 січня 1992 року в селі Покровська Багачка в багатодітній родині. Працював у будівельній сфері.
Валерія Рудя провели у вічність його родина та земляки. Бойовий шлях воїна обрвав стрілецький бій на Дніпропетровщині,яку обороняв десантник Фото Хорольської громади

У захисника залишилися двоє синів, сестри та брат. Воїна поховали у рідному селі поруч з могилами батьків.

Світла памʼять захисникові України!

Згадаймо імена полеглих на фронті земляків

Олександра П’яніна вважали зниклим безвісти на Чернігівщині з липня 2022 року. Після двох років очікувань, ДНК-експертизи та службового розслідування загибель воїна вдалося підтвердити.

За ДНК підтвердили загибель військового медика Сергія Тараненка. У лавах армії служив на посаді фельдшера евакуаційного відділення медичної роти. Мав звання старшого солдата.

Микола Якимович – пожежник, який став воїном. Сім місяців його вважали зниклим після бою в районі Авдіївки. ДНК підтвердила загибель захисника. Воїн став на захист України з перших днів повномасштабного вторгнення. Виконував бойові завдання на Чернігівщині. 20 січня його підрозділ перекинули в Авдіївку, яка на той час була однією з найгарячіших точок фронту.