Через смертельні поранення в лікарні помер 46-річний воїн з Полтавщини
Колаж ЗМІСТу
Полтавщина попрощається з військовослужбовцем. Воїн помер 16 листопада в одній із волинських лікарень.
Про те, що Юрій Войтик загинув 21 листопада повідомили у Хорольській міській раді.
Юрій Войтик народився 12 квітня 1979 року у селі Вишняки Хорольської громади. До війська мобілізувався 29 вересня 2024 року, служив на посаді солдата у 3-му кулеметному кулеметного взводу 1-го механізованого батальйону 143 ОМБ.
Від ускладнень після поранення військовий 16 листопада помер у лікарні Святого Пантелеймона у місті Квіренці, що на Волині.
У бійця залишилися донька та колишня дружина. Траурна церемонія прощання з Юрієм Войтиком відбудеться 24 листопада о 10:00 на площі біля пам’ятника Тарасу Шевченку в місті Хорол, а чин поховання на кладовищі у рідному селі військового Вишняки.
Вічна пам’ять захиснику!
Згадаймо полеглих на фронті воїнів Полтавщини
Олексій Лісний народився 17 березня 1985 року в селі Ісківці Лубенського району. Після закінчення школи здобув професію столяра і згодом став висококваліфікованим майстром покрівельником та бляхарем. Чоловік був мобілізований у серпні 2024 року. Він пройшов військову підготовку у Великій Британії та з честю виконував поставлені бойові завдання як командир відділення механізованого батальйону. 5 листопада 2024 року внаслідок артилерійського обстрілу захисник отримав поранення несумісні з життям. Воїн загинув у бою на Покровському районі Донецької області.
Старший лейтенант Микола Лисенко народився 3 липня 1988 року в Полтаві, де провів своє дитинство. У перший день повномасштабної війни приєднався до лав захисників. На військову службу 24 лютого 2022 року приєднався до 5-го батальйонну тактичної групи. Воїн обіймав посаду офіцера відділення цивільно-військового співробітництва штабу. Мужньо виконавши військовий обов’язок в бою за Україну помер 17 листопада в Ізюмі на Харківщині.
20 липня 2023 року Максима Горду мобілізували до лав Збройних Сил України. Служив воїн у 503-му окремому батальйоні морської піхоти. Брав участь у найскладніших боях – на Миколаївщині, Херсонщині, острові Кринки, а згодом на Покровському напрямку. Життя воїна обірвалося 20 серпня 2025 року в бою на Донеччині.
Ігор Сухопаров – зовнішній пілот, оператор безпілотних літальних апаратів танкової роти танкового батальйону, кавалер «Золотого хреста». Бойовий шлях Ігоря Сухопарова розпочався на Донбасі у 2015 році. Під час АТО воював під Марʼїнкою, служив у Широкому Лані, Часовому Яру. Також обороняв Клинове, Новоохтирку, Кримське, Любомирці й Вугледар. З повномасштабною війною 24 лютого 2022 року повернувся до лав ЗСУ. Воїн загинув, захищаючи Україну, 13 листопада в районі населеного пункту Храпівщина Сумського району Сумської області.