Через вісім місяців після зникнення поховали зниклого воїна з Полтавщини Олега Ковальчука
Фото Пирятинської громади
Олег Ковальчук вісім місяців вважався безвісти зниклим. З полеглим захисником змогли попрощатися у Пирятинській громаді після ДНК-експертизи.
Полеглий воїн Олег Ковальчук знайшов вічний спочинок у Нових Мартиновичах. Про це повідомили на фейсбук-сторінці Пирятинської громади 28 вересня.
Олег Ковальчук та його історія
Захисник народився 25 липня 1996 року в селі Нові Мартиновичі. Там майбутній воїн закінчив місцеву школу. Навчання у професійно-технічному училищі Nº46, де здобув спеціальність слюсаря-машиніста.
Чоловік у 2016 році проходив строкову військову службу, згодом уклав контракт із Збройними силами України. Ще до повномасштабного вторгнення російських військ Олег Ковальчук захищав країну на сході.
Воїн захищав Україну з початку повномасштабного вторгнення. 18 березня минулого року захисника нагородили за хоробрість і успішне виконання бойових завдань «Золотим хрестом».
29 лютого під час виконання бойового завдання захисник отримав тяжке поранення від ворожого мінометного та танкового обстрілу, після цього дня вважався зниклим безвісти. Майже через вісім місяців рідні зможуть поховати свого героя.
28 вересня воїна з почестями поховали у рідних Нових Мартиновичах. На свого героя чекали дружина, маленька донька, мама, сестра та брат.
Вічна пам’ять захисникові!
Згадаймо імена загиблих на фронті земляків
Микола Чичкань родом із Войнівки Чутівської громади. Воїн захищав Україну зі зброєю в руках під час повномасштабного вторгнення Росії. Звістку про загибель Миколи Чичканя отримали у громаді 20 вересня.
Воїна зустріли земляки живим коридором та з почестями поховали у рідному селі. На свого героя чекали батьки, дружина й діти.
Семен Крамський народився 2 червня 1979 року, жив у Полтаві. Проходив службу на посаді командира аеромобільної роти, мав звання лейтенанта. Загинув 22 вересня при виконанні бойового завдання на Донеччині від артилерійського обстрілу.
Олег Кулакевич народився 7 вересня 1981 року у селі Рокитне на Рівненщині. Олег Кулакевич захищав Україну від окупантів на фронті. Загинув 19 вересня під час виконання бойового завдання біля Крутого Яру Покровського району на Донеччині. 26 вересня воїна зустріли живим коридором у Мачухівській громаді. Свій останній спочинок воїн знайшов у Мачухах.
Олександр Щепін народився 1 грудня 1986 року, жив у Полтаві. Був офіцером відділення організації охорони. Помер 24 вересня від отриманих поранень під час бойового завдання на Донеччині.
Ігор Бутенко народився 24 лютого 1992 року. Стояв на варті України з 2014 року й виконував перші завдання у зоні Антитерористичної операції. З початком повномасштабного вторгнення захисник служив у київській штурмовій частині.
Своє останнє завдання Ігор Бутенко виконував 6 вересня. Того дня він зазнав вогнепального поранення на східному фронті.
Володимир Сливенко народився 17 січня 1984 року, жив у Семенівці. Воїн загинув 16 вересня. Того дня воїн не повернувся з бойового завдання в районі Водяного Покровського району на Донеччині.
Віктор Власенко народився 14 червня 1968 році, мешкав у Гадячі. На фронті проходив службу на посаді старшого інспектора роти, мав звання майора. Захисник загинув 20 вересня поблизу Торецька на Донеччині. Того дня він потрапив під ворожий обстріл з мінометів та скидів БпЛА під час облаштування бойових позицій.