Чому обробка від кліщів у Полтаві не спрацює без системного підходу

Полтаві потрібна системність, щоб ефективно боротися з кліщами. ЗМСІТ розповідає про комплекс заходів і скільки вони коштують місту.

З приходом весни на Полтавщину фахівці обласного центру контролю та профілактики хвороб зафіксували зростання випадків хвороби Лайма.  Перевищення середніх багаторічних показників пов’язують із підвищеною активністю кліщів. Вони становлять небезпеку не лише в лісах, а й у міських умовах.

Пікові періоди активності кліщів традиційно припадають на травень–червень та вересень–жовтень, однак у теплі роки сезон може зміщуватися і починатися раніше. У перші два тижні квітня до медиків у Полтаві звернулися 25 людей із укусами кліщів, з яких близько 80% – діти.  Ці дані озвучив начальник міського департаменту охорони здоров’я Сергій Котов на депутатській комісії з питань розвитку господарства та містобудування.

У результаті депутати погодили виділення близько 1 млн грн на проведення акарицидної обробки – спеціальної санітарної обробки територій засобами, що знищують кліщів. Основними зонами ризику визначили парк «Перемога» та міський дендропарк. Відповідальним за санітарну обробку парків визначили «Декоративні культури». Для цього зміни внесли до «Програми розвитку житлово-комунального господарства та благоустрою Полтавської міської територіальної громади на 2025–2027 роки». Їх підтримали депутати на 79-й сесії. 

Проте акарицидна обробка має тимчасовий ефект до 30 днів, потребує регулярного повторення та своєчасного виконання, оскільки діє лише на дорослих кліщів, частково на личинок, але не знищує відкладені яйця в грунт. Тому обробка газонів акарицидами є лише частиною комплексної профілактики. Кліщі активно розмножуються у високій траві, а також переносяться бродячими тваринами і гризунами, зокрема щурами.

У Полтаві щороку і так застосовують непрямі супутні профілактичні заходи: покіс трави, стерилізацію безпритульних тварин для зменшення їх популяції, а також дератизацію та дезінсекцію підвалів. Водночас ефективність і своєчасність цих дій періодично стають предметом дискусій. 

Покіс трави 

Цього року КАТП-1628 знову оголосило пошук підрядника для покосу газонів на 157 вулицях Полтави. Визначення переможця відбудеться 27 квітня. Очікувана вартість робіт становить 2,8 млн грн. Згідно з технічним завданням, підряднику необхідно покосити понад 1,14 млн кв. м територій, а сам договір діятиме до жовтня.

За умовами тендеру передбачений лише один цикл покосу. Після цього підрядник зобов’язаний прибрати скошену траву з проїжджої частини та тротуарів, однак не з самих газонів. Ймовірно, ці роботи будуть виконувати комунальні служби. Якщо ж скошена трава залишатиметься на газонах, це може створювати сприятливе середовище для розмноження паразитів, зокрема кліщів.

В контексті профілактики поширення кліщів критично важливо провести основні роботи до червня, тобто до пікового періоду їхньої активності. Тому поки підрядник не визначився КАТП-1628 повідомило, що почало ранній покіс трави вздовж тротуарів та огорож, узбіччя доріг та розділових смуг.

Минулого року аналогічні роботи на 10 млн грн замовили у ТОВ «Лойсмейл Скіл», компанією, яка мала ознаки фіктивності. Станом на зараз КАТП-1628 звернулося до Господарського суду з позовом про розірвання договору.

А ось парки, сквери та дитячі майданчики перебувають у зоні відповідальності іншого комунального підприємства – КП «Декоративні культури». Цього року тендер на пошук підрядника з покосу газонів ще не оголошували.

У 2025 році покіс на цих локаціях виконувала колишня туристична фірма ПП «Вілмат», при цьому оплати за виконані послуги здійснювалися переважно в липні–серпні та навіть у листопаді, що не відповідає періодам найбільшої потреби у профілактичних заходах проти кліщів, які припадають на травень–червень та вересень–жовтень.

Переповнені сміттєві майданчики та гризуни залишаються серйозними факторами поширення паразитів у місті. У середині квітня в мережі з'явилися відео зі щурами на сміттєвих майданчиках Полтави. Гризуни є одними з основних переносників інфекцій і паразитів, а їхня поява зазвичай свідчить про проблеми із санітарним станом територій.

Вивезення побутових відходів забезпечує КАТП-1628, однак своєчасність цієї роботи регулярно викликає нарікання мешканців. Додатковою проблемою є нестача місць для великогабаритного сміття: замість повноцінних контейнерів облаштовують ями, куди потрапляє і звичайне побутове сміття.

Дератизаційні та дезінфекційні роботи – комплексні заходи з безпечного знищення комах та гризунів. Для державних установ і комунальних підприємств області ці послуги зазвичай надає профільне Полтавське обласне КП «Профдезінфекція».

Щорічно Департамент освіти замовляє дератизацією та дезінсекцію 44 тис. кв м підвалів дитячих садочків. Минулого року роботи виконав ФОП Домашин Олександр .

А от дератизацію та дезінсекцію підвалів у житловому фонді організовує КП «Житлово-експлуатаційна організація №2». Обробляють підвали у 753-х будинках Полтави. До виконання залучають приватних підрядників: дніпровське ТОВ «Клінінг Ідеал» і ТОВ «Медична санітарно-епідемічна компанія» з Кобеляк. ТОВ «Клінінг Ідеал» виконує ці роботи для міста вже третій рік поспіль.

Вибір саме цього підрядника виглядає лобійованим куратором ЖКГ Полтави депутатом Юрієм Бражником – Артема та Євгенія Міняйлів.

Безпритульні тварини, які вільно пересуваються містом і не рідко харчуються із сміттєвих майданчиках, є одними із переносниками кліщів. На базі КАТП-1628 працює відповідна дільниця, яка вживає заходи щодо контролю кількості безпритульних тварин. У минулому році дільниця внесла у базу даних понад 3 тис. тварин, а 129 тваринам вдалося знайти господарів.

З 2023 року КАТП-1628 отримувало послуги з вакцинації та стерилізації тварин у ветеринара Кішінця Віталія, який охоплював понад п'ятсот тварин щороку. Проте цього року тендер вартістю 1,4 млн грн зірвався через відсутність охочих взяти участь. 

Таким чином ситуація з поширенням кліщів у Полтаві свідчить не стільки про відсутність заходів, скільки про їхню фрагментарність і несинхронність. Місто реагує через акарицидну обробку, покіс трави, дератизацію та контроль чисельності тварин, однак ці дії не завжди збігаються з піковими періодами ризику або реалізуються із затримками.

У результаті ефективність профілактики знижується. Відтак боротьба з кліщами залежить не лише від наявності окремих заходів, а передусім від їхньої координації, контролю та своєчасного виконання.