Двоє військових на Полтавщині потрапили у засідку росіян й зазнали поранень: з лютого 2022 року тривають пошуки воєнних злочинців
Неподалік АЗС, де билися з росіянами
28 лютого 2022 року на АЗС біля лісосмуги в районі Веприка українська розвідувальна група потрапила в засідку військовослужбовців Російської Федерації та вступила в бій. Після бойовий медик та старшина отримали кульове поранення в грудну клітину та ліву ногу і праву руку.
Про те, що двоє військових потрапили у засідку, відомо з ухвали Октябрського районного суду Полтави.
Після бою на АЗС у Миргородському районі почали пошуки росіян, які стріляли. Слідству відомо, що наступ з території РФ здійснювало угруповування військ (сил) «Захід» збройних сил РФ. Тоді до його складу входили підрозділи Західного військового округу та Північного флоту ЗС РФ. Також наступали зведені підрозділи Федеральної служби військ національної гвардії РФ.
Наразі невідомо хто конкретно з особового складу росіян стріляв на АЗС Полтавщини 28 лютого 2022 року. Правоохоронці допитали потерпілих, дослідили кулі, оглянули місце бою й отримали матеріали службового розслідування. Залишається встановити свідків події, ідентифікувати російських військових тощо.
Через це старший слідчий в особливо важливих справах Управління Служби безпеки України в Полтавській області просив суд продовжити строки досудового розслідування до 28 серпня 2024 року. Суддя задовольнила клопотання.
Бої на півночі Полтавщини
У росіян не було потреби зайти в Гадяч. У лютому 2022 року они прорвалися через Сумщину, щоб захопити миргородський аеродром. Другою їхньою задачею було взяти в кільце Київ, як і з боку Білорусі.
На північ Полтавщини ворогів зайшло багато, а тільки через Гадяч планували перевезти до 200 одиниць техніки, серед яких були навіть самохідні зенітно-ракетні комплекси «Бук».
Найімовірніше, у населених пунктах біля Гадяча були зрадники, які доповідали про ситуацію в місті, бо росіяни знали, що головний шлях для них закритий. Тому вирішили піти іншим шляхом – через дерев’яний місток.
Його місцеві навмисно не загороджували, бо знали, що танк там не пройде. Так і сталося – ворожий танк затонув під Гадячем разом з екіпажем.
Через це колона ворога повернулася (на місце, де їх майже повністю розбомбили українські військові), але у них закінчилося пальне. Колона зупинилися десь за 8 км до Гадяча. Потім у них з’явилася потреба переправити техніку через річку і вони притягли понтони.
Очевидці кажуть, що до переправи готувалися серйозно, але ЗСУ зреагували більш ніж швидко й прилетів «Байрактар». Частину техніки втратили й повернулися у місце, яке місце називають «ручейок», що знаходиться між селами Веприк і Бобрик.
Бій на АЗС
На цій локації росіяни заховалися в сосновому та мішаному лісах. Залишалося майже 100 одиниць ворожої техніки. Поряд там знаходилася АЗС, тому російські військові періодично виринали з лісу малими групами, їхали на заправку, набирали пальне для техніки й поверталися в ліс.
Учасник гадяцького сафарі був у складі розвідувальної групи, отож йому випало завдання переконатися, що у колоні є 2 «Буки» й визначити їхнє розташування.
«Це було непросто, бо це важлива військова техніка, яку вони дуже охороняли. Але мене попросили чітко знайти їх і здати позиції. Я з бінокля спостерігав, як вони виходили, але вони туди вночі зайшли й ніхто точно не знав, чи є там ці зенітки. Але допоміг господар хати, що там поряд була. Він сказав, що бачив, як вони в ліс вночі заїхали з боку Охтирки».
Коли стало зрозуміло, що вони заправляються на АЗС для своєї техніки, заправку вирішили знищити. І власне в цей день співрозмовника ЗМІСТу та його побратима поранили, бо двоє військових потрапили у засідку:
«Коли наші хлопці з підрозділу знищили кілька одиниць техніки і базу, треба було усе вціліле забрати собі у володіння. Я там побачив російський автомобіль, який був завантажений зброєю і припасами, і забрав його. Коли виїхав, у мене поцілили. Уже як до наших кордонів доїхав, то впав, наші мене витягли у медпункт, а зброю з машини забрали. Там було 10 снайперських гвинтівок Драгунова, кулемет, амуніція добра така. Скажу лише, що це суперапарати. Я поїхав зі своїми пораненнями, а хлопці привели трофей до ладу».
Як забирали трофей дивіться тут.
Українські військові спрацювали дуже влучно, бо вороги кидали техніку після «привітань ЗСУ» й тікали в ліс, де на них вже чекали мисливці. Солдати або гинули, або потрапляли в полон.