Георгій Писаренко: історія видатного науковця з Полтавщини

Ким був Георгій Писаренко? Про історію видатного полтавського вченого розповіли 12 листопада у Полтавській ОВА.2

Майбутній науковець Георгій Писаренко народився 1910 року на хуторі Скрильники Кобелякського повіту Полтавської губернії. Свій трудовий шлях він розпочав у 17-річному віці, спершу працював робітником-ремонтником у Полтаві, а згодом – слюсарем на Нижньогородському автомобільному заводі. 

У 1936 році з відзнакою закінчив суднобудівний факультет Горьковського індустріального інституту та став конструктором на заводі «Красное Сормово». Вже наступного року вступив до аспірантури Київського політехнічного інституту, паралельно працюючи в Інституті будівельної механіки. Саме тоді розпочалася його багаторічна й результативна наукова та організаційна діяльність у системі Академії наук України.

У лютому 1941 року Писаренко успішно захистив кандидатську дисертацію. Під час Другої світової війни він займався проблемою підвищення міцності авіаційних двигунів, спершу займався цим на Уфімському моторобудівному заводі і потім продовжив у Центральному інституті авіаційного моторобудування

З 1944 року, обіймаючи посаду вченого секретаря Інституту будівельної механіки, докладав зусиль до відновлення роботи його лабораторій. Паралельно викладав у Київському політехнічному інституті та проводив фундаментальні дослідження нелінійних коливань механічних систем із врахуванням розсіювання енергії в матеріалі. Саме ці результати стали основою його докторської дисертації, яку він захистив у 1948 році, а згодом були відзначені премією імені Миколи Крилова АН УРСР.

У 1950 році вчений розпочав роботу в Інституті металокераміки та спеціальних сплавів. Там він очолив відділ, а згодом керував сектором, а пізніше став заступником директора з наукової роботи. Відтоді вся його діяльність була спрямована на розвиток нового напряму в механіці – дослідження міцності матеріалів і конструкцій в екстремальних умовах.

У 1966 році з ініціативи Георгія Степановича створили Інститут проблем міцності АН УРСР, директором якого він залишався протягом двох десятиліть. Під його керівництвом інститут розв’язував актуальні завдання, що відповідали потребам атомної енергетики, газотурбобудування, авіаційної та ракетно-космічної техніки, а також інших ключових галузей машинобудування. 

Велику увагу дослідник приділяв підготовці молодих інженерів та науковців. Він виховав 45 докторів і 180 кандидатів наук, понад 30 років очолював кафедру опору матеріалів Київського політехнічного інституту та був головою спеціалізованої вченої ради при Інституті проблем міцності НАН України.

У 1969 році він заснував міжнародний журнал «Проблемы прочности», який під назвою «Strength of Materials» видається у США. Георгій писаренко є автор понад 800 наукових публікацій, серед яких 50 монографій, підручників та довідників, чимало з них перекладено іноземними мовами.

Значну частину своєї енергії він присвятив науково-організаційній роботі в системі НАН України. Обіймав посади головного ученого секретаря, віцепрезидента, члена, а згодом і радника Президії НАН України.

Держава та наукова громадськість високо оцінили наукові дослідження вченого, тому його нагородили «За заслуги» ІІ ступеня, численними медалями та відзнаками. Зокрема удостоєно високих звань – лауреата Державних премій України (1969 та 1980), Заслуженого діяча науки України (1973).

Він був дійсним членом: 

Помер Георгій Писаренко в Києві 9 січня 2001 року.

ЗМІСТ писав, що полтавський професор й автор 200 наукових праць відійшов у засвіти Юрій Ґольденберґ відійшов у засвіти 12 листопада.