Слово «цвинтар» мало б викликати асоціації з доглянутим місцем спочинку як відомих людей, так і звичайних полтавців. Але принаймні одне з полтавських кладовищ, назване в народі Єврейським, має мало спільного із благоустроєм.
Серед пропозицій до майбутньої програми «Полтава туристична 2020-2026» була реалізація програми «Полтавський некрополь», щоби впорядкувати могили видатних людей. ЗМІСТ вирішив перевірити на Єврейському кладовищі, чи потрібна нашому місту ця програма.
Із 1999 року Новоміське кладовище вважається закритим, тобто таким, де не можна зарезервувати місце. Та ще на вході в око впадає величезна кількість поховань 2016-2019 років. Звісно, що місця під могили могли придбати до 1999 року, але в цьому, скоріше, зацікавлені члени однієї родини. Як йдеться у інструкції про порядок поховання, утримання кладовищ і організацію ритуального обслуговування в населених пунктах України КДІ-204/12 Україна 182-91, на закритих кладовищах або дозволяється підпоховання лише за наявності місця в родинній могилі.
Попри це на початку кладовища розміщено поодинокі могили, які не мають поряд зарезервованих місць, або похованих раніше родичів. Якщо придивитися на таблички на пам’ятниках, то можна побачити, що дата смерті людини відносно недавня. Тому складається враження, що це кладовище не таке вже й закрите.
Підтвердженням таких думок став голосний матюк на увесь цвинтар. Чоловік на чорному авто, у чорному одязі та з чорними окулярами голосно кричав на копача, бо той досі не виконав свою роботу. Із монологу чоловіка стало зрозуміло, що поховальна церемонія має відбутися скоро, а копач досі не викопав могилу. Згодом цей чоловік поцікавився у журналістів ЗМІСТу, що вони роблять, але не представився:
«А що ви тут ходите, винюхуєте? У нас все нормально, регулярно косимо траву, сміття немає. Ми його вивозимо, тому проблем немає».
Слова чоловіка, який не представився, підтвердити важко, бо стан кладовища залишає бажає кращого. Насамперед насторожують великі за розміром згарища поблизу могил або прямо на похованнях. На території цвинтаря місцями розташовано сміттєзвалища, а в цілому кладовище має вигляд забутого (звичайно, якщо не зважати на свіжі поховання). Траву та бур’ян викошують місцями, понад доріжкою, а проходи між могилами та на решті територій уже схожі на чагарники.
Важливо, що з-поміж усіх могил є доглянуті, а ось багато старих могили, за якими не доглядають, знаходяться в поганому стані: подекуди нахилені і надломлені пам’ятники, хрести, які визирають з-під хащ, і сміття прямо на могилах. Що робити з такими похованнями, передбачено інструкцією про порядок поховання, утримання кладовищ і організацію ритуального обслуговування в населених пунктах.
Як розповіла директорка полтавського єврейського фонду «Хесед Нефеш» Світлана Москвітіна, кілька разів на рік благодійна організація разом із волонтерами приходять на кладовище і доглядають за покинутими могилами. За її словами, тут поховано багато видатних євреїв, але родичі уже не можуть проводити поховання до ладу, тому цим займається фонд. До прикладу, на цьому цвинтарі похований громадський діяч і меценат Давид Мойсейович Молдавський, ще не вдалося відшукати могили фундатора кладовища Авраама Мойсейовича Зеленського, який був міським головою Полтави та інших. Попри усі старання і намагання волонтерів зберегти пам’ять про померлих не дуже видно на загальному тлі, адже доглядом за кладовищем має займатися і влада, і адміністрація кладовища:
«Ми намагаємося всіляко зберегти пам’ять про людей, які уже не з нами. І загалом кладовище – це обличчя міста. Ми особисто офіційно не зверталися до директора кладовища, знаю лише, що його звуть Генадій. Та знаю людей, які зверталися з проханням приділяти більше уваги догляду за кладовищем. Сподіваюся, що незабаром цих проблем не буде, адже ми маємо піклуватися про пам’ять людей, які уже не з нами», – розповіла вона.
Відтак, у випадку незадовільного утримання могили тривалий час, по закінченні річного строку з моменту письмового повідомлення її власника, з погодження різних органів влади, могилу ліквідують і засівають травою, але місце поховання залишається, бо його не розкопують. Подібних закинутих могил на Єврейському кладовищі сотні, але керівництво не проводить процедур з ліквідації старих занедбаних поховань.
Згідно з статтею 23 Закону України «Про поховання та похоронну справу», забезпеченням впорядкування місць поховання мають займатися виконавчі органи з дотриманням обов’язкових містобудівних, екологічних та санітарно-гігієнічних вимог.
Цікаво, що для організації, будівництва, утримання в належному стані та охорони місць поховання міські ради можуть створювати спеціалізовані комунальні підприємства. У Полтаві для цього створили КП «Спецкомбінат похоронно-ритуального обслуговування». Отримати коментар від представника підприємства про те, чому закрите Єврейське кладовище має занедбаний вигляд, не вдалося.
Додамо, що раніше полтавські журналісти розповідали про проблему наближення могил людей до городів людей, що порушує усі санітарні норми.
Нагадаємо, що раніше у Полтаві висвітлювали проблему заповнення Єврейського кладовища, попри те, що воно закрите.
Фото Богдана Проскурова