Листівки з вимогами прийти на розстріл: якою була Полтава в часи Голокосту
Євреї перед розстрілом у Засульському Яру. Фото: «Стара Полтава»
У Полтаві до Другої світової війни єврейська громада налічувала понад 22 тисячі людей. Майже половина з них стала жертвами нацистської політики.
Історії злочину розповіли у Полтавській обласній військовій адміністрації та на сторінці Полтавського краєзнавчого музею 27 січня.
Спочатку у Полтаві створили єврейський комітет, який провів реєстрацію єврейського населення.
Одночасно відбувалися вбивства євреїв: з 4 по 30 жовтня 1941 року солдати зондеркоманди 4б вбили 723 людини, з 31 жовтня до 5 листопада ще 137 євреїв.
Загалом під розстріли потрапили 860 представників єврейської громади.
Згодом у місті розклеїли листівки з таким самим текстом, що й у Києві, напередодні розстрілу в Бабиному Яру:
«Всі жиди з метою переселення повинні 23 листопада 1941 року о 8 годині з’явитися у кінці вулиці Пушкарівської, маючи при собі: паспорт та інші документи, цінні речі та гроші, теплий одяг, продукти на три дні. Хто не з’явиться з жидів і буде ховатися, а також ті, хто буде ховати, будуть розстріляні».
23 листопада 1941 року в Полтаві повторилися вересневі події у Бабиному Яру. Розстріли чинили ті самі виконавці під командуванням Пауля Блобеля.
Людей відвели до території старого цвинтаря, там відібрали речі та одяг. Далі групами по 2-3 десятки підводили до старого тиру й розстрілювали.
Зі спогадів відомо, що вбитих чи тільки поранених людей скидали до протитанкових ровів, що розміщувалися поруч.
Того дня знищили 1 тисячу 538 людей. Їхні речі та одяг передали у розпорядження бургомістра для розподілу переважно між етнічними німцями.
Армія Третього Рейху не лише фізично знищувала міське населення, а й чинила погроми: знищувала будинки, господарський інвентар, продовольчі запаси, грабувала заводи та фабрики.
Одним з головних інструментів для переслідування євреїв була преса. До прикладу, газета «Українське слово» з перших номерів закликала українців до боротьби з єврейським населенням, а місцева газета «Голос Полтавщини» малювала німців визволителями України від «жидобільшовизму».
Поряд з новинами там розміщувалися пропагандистські матеріали, заклики до цивільного населення про допомогу в пошуку, а також списки тих, кого розшукувала німецька армія.
Українці зі змішаних сімей часто гинули разом. Точну кількість вбитих протягом окупаційного режиму досі не встановили.
У Полтаві розстріли невеликих за кількістю груп євреїв відбувалися і в 1942-1943 роках. У Полтавському краєзнавчому музеї пишуть, що усього за період окупації у місті вбили понад 2 тисячі 500 євреїв.
На фото – люди, чиї життя за мить знищив тоталітарний режим. Поблизу Лубен на Полтавщині масово стратили євреїв під час Голокосту.
Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту запровадили рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року.
Щорічно його відзначають 27 січня. Саме цього дня 1945 року визволили в’язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцимі.
Історії полтавців, які рятували та рятувалися від нацистського режиму читайте у матеріалі ЗМІСТу.