Любив ліси і виноградники: Полтавщина зустрічає полеглого захисника

Микола Аксьонов
Микола Аксьонов

Колаж ЗМІСТу

Чорна звістка надійшла до однієї з родин Зіньківської громади.

Микола Аксьонов склав голову у бою на Донеччині. Про прощання з героєм повідомили 6 жовтня у Зіньківській громаді.

Життєвий шлях захисника

Микола Аксьонов народився 13 квітня 1973 року у селі Власівка. Після здобуття фаху електрика в Зінькові та служби в армії він працював вальником лісу у Бірківському лісництві, де висадив багато молодого лісу.

Перед повномасштабним вторгненням працював в «Укролія продукті». Особливою його пристрастю було виноградарство, звідки й походить його позивний «Виноградар».

«Микола був світлою, мужньою людиною та відданим патріотом. Він не встиг створити власної родини, але щиро любив своїх сестер і племінників», – пишуть у громаді.

Мешканців просять гідно зустріти полеглого воїна:

  • об 11:30 – «живим» коридором зустріне героя від Зіньківської лікарні по вулицях Івана Петровського, Соборності, Воздвиженській (у напрямку Полтави);
  • о 12:00 – на в’їзді у Власівку, біля батьківського будинку захисника.

Поховають захисника на кладовищі села Власівка. 7 жовтня у Зіньківській громаді оголосили Днем жалоби.

Вічна пам’ять захиснику!

Згадаймо імена полеглих на фронті земляків

З початком повномасштабної війни свій професійний досвід Євгеній Боков застосовував у спорудженні блокпостів. У квітні 2024 року Євгеній Боков вступив до лав захисників та став на захист України. Понад рік родина захисника чекала його повернення. Проте, життя захисника обірвалося 17 вересня 2024 року у бою під Вугледаром на Донеччині.

У реанімаційному відділенні від наслідків тяжкого онкологічного захворювання, що розвинулося під час служби помер Роман Безотосний. До початку повномасштабного вторгнення Роман Безотосний мав власну справу та був приватним підприємцем. У 2022 році чоловік пішов добровольцем на фронт. Після служби захисник працював водієм взводу охорони.

Чорна звістка надійшла до родини з Котелевської громади. ДНК-експертиза підтвердила загибель старшого лейтенанта Анатолія Загнійка. Свій останній бій 54-річний Анатолій Загнітко прийняв 2 листопада 2024 року на Донеччині. 

28-річний Валерій Шаркий, житель села Радивонівка, був призваний на військову службу по мобілізації 5 березня 2022 року. Помер захисник 23 вересня від отриманих поранень в обласній Дніпропетровській лікарні.