Мій прадід будував це депо ще за царя – Костянтин Грубич публікує спогади про обстріляне росіянами місце у Полтаві
Колаж ЗМІСТу
Український телеведучий Костянтин Грубич родом з Полтави. У ніч на 7 жовтня росіяни завдали удару біля його рідної хати.
Костянтин Грубич каже, що «Шахед» прилетів за 500 м від будинку, де мешкає його рідний брат Богдан:
«Боже, як же мені в душі гупнуло, коли дізнався про шахедний кацапський терор локомотивного депо у Полтаві. Це ж за пів кілометра від моєї рідної хати. Прикутий 25 років до ліжка брателло Богдан Грубіч пише, що херячило пекельно, хата трусилася як груша, і скло все ж таки вилетіло. Господи, як важко.
Я ж виріс у тому депо, шниряв малим у кожному цеху, пізніше коли-не-коли потай ходив туди у баню, бо безкоштовно і цілодобово, і нас, малих, не гнали в шию… А ще по понеділках у тамтешній клуб (шикарний як на 70-ті роки!) уся Дублянщина, Лісок і Новостроєніє з Макуховкою ходили у кіно. Здається, теж на шарик.. А яка там була їдальня! А які "язички" випікали.
Мій прадід Григорій Сухина будував це депо ще за царя».
Телеведучий пише, що його прадідові, як майстру, за будівництво депо радянська влада виділила земельну ділянку неподалік по вулиці Безвірницькій для забудови. Так зʼявився його рідний дім і подвірʼя на Дублянщині, яки й у ніч на 7 жовтня обстріляли росіяни.
«У 30-тих роках кращого майстра депо за “довгий язик” репресували, вислали у Сибір, звідки він повернувся після смерті сталіна калікою і, кажуть, злим на весь світ. Його донька Анна Григорівна, моя бабуся, все трудове життя пропрацювала у тому ж таки депо бухгалтером. При освіті 7 класів (тоді це було огого!), вона вправлялася з цифрами краще сучасних калькуляторів. Словом, коли я чую “Полтавське локомотивне депо”, то в уяві миттєво запалюється теплим світлом лампочка “дитинство”».
ЗМІСТ писав, що знаний телеведучий та журналіст родом з Полтави. Він – один із розбудовників телебачення в Україні, автор проєктів «Вибрики», «Дитячий сеанс», «Смачна країна» та інших відомих програм, розробник дитячо-юнацького мовлення на «1+1».
Дитинство, юнацтво та перші кроки в журналістиці Костянтин Грубич зробив у рідній Полтаві. сьогодні наше місто він називає своєю душею.
Своє дитинство він згадує з трепетом, адже провів його на Дублянщині в Полтаві. Вплив на нього мали залізниця та річка Ворскла. Власне, саме з ними пов’язані спогади полтавця. Двір телеведучого знаходився поряд із полустанком «Східний», тож він згадує, як ще в дошкільному віці курив там цигарки, які збирав зі «старшаками».
«Ми з хлопцями збирали недокурені, а інколи цілі цигарки. Мені було п'ять чи шість років і я з хлопцями старшими курив. Якось напередодні школи – завтра було 1 вересня першого мого класу – я вкрав у дядька багато цигарок і мене викрили. Пам’ятаю, що дуже великої прочуханки тоді дали і тоді я на кілька років припинив курити».
Річка подарувала хлопцю багато приємних моментів. Зараз він пригадує красу природи, в якій зростав. Тоді було купа пляжів, місць для відпочинку, чисті води Ворскли.
У школі телеведучий був активним. Окрім домашніх завдань, був завзятим учасником гуртків, мав проактивну позицію. Будучи четвертокласником, очолював пошуковий загін «Незабудка».