На Харківському напрямку загинув нацгвардієць з Полтави
Колаж ЗМІСТу
Воїн схилив голову 7 березня цього року внаслідок ворожого удару поблизу Куп’янська.
Про Руслан Левадний загинув 1 квітня повідомили у Мачухівській громаді.
Руслан Левадний народився 13 червня 1975 року у Полтаві, де навчався у місцевій школі № 26. У 1991 році після закінчення школи продовж навчання у СПТУ № 21 за спеціальністю «слюсар–сантехнік». Пізніше працював на різних підприємствах Полтави.
До лав Національної гвардії чоловік доєднався 10 листопада 2024 року, у складі різних підрозділів брав участь у бойових діях. Під час виконання бойового завдання 27 березня цього року внаслідок ворожого удару поблизу населеного пункту Куп’янськ на Харківщині воїн схилив голову. У захисника залишилися мати та сестра. Прощання з Русланом Левадним запланували 2 квітня, а саме:
- о 10:00 захисника відспівають у Свято-Успенському Кафедральному Соборі Полтави;
- о 10:30 траурний кортеж рухатиметься до села Мачухи;
- об 11:00 просять сформувати живий коридор по вул. Центральна до повороту на село Снопове (Липки) до кладовища у Мачухах.
Вічна пам'ять та слава захисникові!
Згадаємо імена полеглих на фронті земляків
Юрій Пастух народився 18 вересня 1993 році на Полтавщині у Великосорочинській громаді. Чоловік долучився до 17-ї танкової бригади, воїна вважали зниклим безвісти 15 жовтня 2024 року на Курському напрямку поблизу села Ольгівка. Прощання з захисником запланували 1 квітня, траурний кортеж рухатиметься орієнтовно о 12:00. Місцевих просять утворити живий коридор пошани на в’їзді до Миргорода зі сторони «Армапрому».
Богдан Вишневський народився 14 липня 1985 року в Карлівці. У лютому 2025 року чоловік пішов добровольцем до Національної гвардії України. Побратими знали його за позивним «Марс». 31 серпня 2025 року він пав у бою виконуючи бойове завдання в районі населеного пункту Часів Яр Бахмутського району Донецької області.
Микола Перетятько в червні 2025 року ухвалив рішення стати на захист України. У лавах Збройних Сил України служив старшим розвідником-снайпером. Останній бій воїна відбувся 9 вересня 2025 року на Покровському напрямку в Донецькій області. Саме там зв’язок із ним обірвався. Нещодавно ДНК-експертиза підтвердила його загибель.
Юрій Кирса доєднавшись до війська він служив у званні солдата у третій штурмовій бригаді «Азов». З 16 квітня 2025 року його вважали безвісти зниклим на Луганщині поблизу села Нововодяне, нещодавно його упізнали за ДНК-експертизою.
Олексій Хандій став на захист України, аби вибороти її свободу та незалежність. Тривалий час рідні та близькі сподівалися на краще, проте результати генетичної експертизи підтвердили втрату. Життя воїна обірвалося 7 вересня 2024 року під час виконання бойового завдання у Донецькій області.
Олександр «Мілан» Жуков служив морським піхотинцем у 37-й окремій бригаді морської піхоти та був оператором роботизованих наземних комплексів. Життя воїна обірвалося 24 березня 2026 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Тарасівка на Дніпропетровщині.
З 17 жовтня 2025 року Максим Хорольський служив на посаді стрільця-вогнеметника десантно-штурмового батальйону. Життя воїна обірвалося 22 березня під час виконання завдання поблизу населеного пункту Мала Корчаківка Сумської області.