20 листопада в Полтавській обласній бібліотеці імені Котляревського вшанували пам’ять жертв Голодомору.
Тему розкривала книжкова виставка «Запалюй свічки, Україно!». Відвідувачам представили ілюстративні, історичні, документальні та художні книжки. На захід також запросили гостей – молодіжний аматорський театр «Anastasis», який поділився своїм баченням твору «Жовтий Князь» у виставі «Стежка на той світ».
Роман «Жовтий Князь» Василя Барки – перший художній твір, присвячений темі Голодомору. Це реалістичне зображення історії звичайної родини Катранникiв на тлі історії всієї України. Село вимирає, люди деградують, а партiя заявляє, що народ почав жити краще.
Під час написання твору Василь Барка був на межі голодного виснаження. Робота народжувалася, великою мірою, на вістрі чогось підсвідомого, – про це зазначають авторські свідчення. Стан глибокого фізичного та емоційного виснаження допоміг авторові відновити найгіркіші в людській істоті відтінки відчуттів. Твір багато разів був редагований і збирався в одне ціле дуже довго.
Так само відповідально до своєї роботи поставився й режисер вистави «Стежка на той світ» та керівник театру «Anastasis» Тарас Духовний. Матеріалом для постановки став великий документальний двотомник «Жовтий Князь», досить рідкісному в Україні. Він розкриває багато подробиць тих подій, які не висвітлюються в загальнодоступному виданні.
«Зокрема листи убитого священика: добрих 100 сторінок описів. Хотілося донести цей матеріал. Книжка в рази більша та в рази жахливіша», – говорить Тарас Духовний.
Для самого режисера ця тема є особистою. Тарас – наймолодша дитина в багатодітній сім’ї, його батько пережив часи останнього Голодомору:
«Якби він не вижив, не було б і мене. За це я неабияк вдячний Богові, що чомусь він вибрав мого батька, щоб він вижив, будучи маленькою дитиною. Майже такою, як наші персонажі у виставі».
Захід відвідала різновікова аудиторія: від школярів до літніх людей.
«Які ми висновки з цього робимо? Для мене біда сьогодення, що ми висновки не робимо. Наше життя таким чином побудоване, нас сучасний світ уже вабить багато чим займатись, багато що пропагувати, рекламувати, але все-таки не треба забувати про те, що людина – то жива душа», – наголосив Тарас Духовний.