Провели у вічність полеглого на фронті воїна Василя Грицая з Полтавщини
Фото: Білицька громада
Василь Грицай загинув за Україну на війні з окупантами. З воїном попрощалися у Білицькій громаді.
Прощання з полеглим захисником відбулося у Біликах 30 вересня. Про це повідомили у Білицькій громаді.
Бойовий шлях Василя Грицая
Воїн народився 28 січня 1972 року в Біликах Кобеляцького району. Навчався в місцевій школі №2. У полтавському училищі №1 здобув фах столяр-будівельник.
Василь Грицай у 1990-1992 роках проходив службу в прикордонних військах, а згодом працював на цукровому заводі у Біликах. Брав участь в АТО. В перший день повномасштабного вторгнення став на захист України.
Життя воїна трагічно обірвалося 28 вересня під час виконання службових обов’язків. На свого героя чекали мати, дружина та донька.
«Вміло поєднував в собі найтепліші почуття до своїх рідних та близьких, до своєї країни та люту, холодну ненависть до тих, хто прийшов забрати найдорожче. Зруйнувати те, що ми, українці плекали впродовж багатьох поколінь – нашу самобутність, волелюбність та суверенність», – пишуть у Білицькій громаді.
Вічна пам’ять захисникові!
Згадаймо імена загиблих на фронті земляків
Володимир Шаповалов народився воїн 8 квітня 1970 року у селі Новофедорівка Добропільського району Донецької області. З початком війни за покликом серця вступив до Збройних Сил, проходив службу у званні солдата.
11 вересня життя військовослужбовця обірвалося: під час виконання бойового завдання Володимир Шаповалов дістав поранення, несумісне з життям.
Алла Толкунова – випускниця полтавського Інституту зв’язку. Захисниця померла у лікарні через погіршення стану здоровʼя за наслідками виконання обов’язків служби.
Олег Ковальчук народився 25 липня 1996 року в Нових Мартиновичах. 29 лютого під час виконання бойового завдання захисник отримав тяжке поранення від ворожого мінометного та танкового обстрілу, після цього дня вважався зниклим безвісти.
Майже через вісім місяців рідні змогли поховати свого героя. 28 вересня воїна з почестями поховали у рідному селі.
Микола Чичкань родом із Войнівки Чутівської громади. Воїн захищав Україну зі зброєю в руках під час повномасштабного вторгнення Росії. Звістку про загибель Миколи Чичканя отримали у громаді 20 вересня.
Семен Крамський народився 2 червня 1979 року, жив у Полтаві. Проходив службу на посаді командира аеромобільної роти, мав звання лейтенанта. Загинув 22 вересня при виконанні бойового завдання на Донеччині від артилерійського обстрілу.