Різдво у Полтаві на початку XX століття : як вихованці кадетського корпусу 25 грудня поєднували службу й свято
Фото з сайту Бориса Тристанова
Святкові дні у Полтавському кадетському корпусі на початку минулого століття перетворювалися на справжнє культурне дійство. Вихованці відвідували театр і цирк, отримували подарунки та брали участь у музичних вечорах.
У Державному архіві Полтавської області зберігаються «Матеріали до історії Петровського Полтавського кадетського корпусу». Їх уклав полковник Олександр Ромашкевич за останні роки діяльності навчального закладу.
Полтавський кадетський корпус був найстарішим військовим навчальним закладом на території України. Його відкрили у 1840 році, а будівлю звели у формі стріли, спрямованої на поле Полтавської битви. Усередині діяла домова Сампсоніївська церква, яка стала духовним центром для вихованців. Саме тут поєднували сувору військову дисципліну з релігійними та культурними традиціями, святкування Різдва не було винятком.
Згідно з документами, що зберігаються у Полтавському архіві кадети Петровського Полтавського кадетського корпусу святкували Різдво 25 грудня, що для кадетів мало важливе значення, адже вихованців привчали до участі в церковних службах, колективних молитов і святкових заходів, які формували в них християнські чесноти, зокрема, віру, терпіння та любов до ближнього.
Святкові дні у кадетському корпусі використовувалися, як нагода нагадати підопічним про моральні цінності, приклад Христа як взірця доброї та святої життєвої дороги. Окрім цього, святкування Різдва було не лише релігійним актом, а й способом згуртувати юнаків, показати силу традицій та духовної спадщини.
У різдвяний період кадети кілька разів відвідували театр і цирк у Люксі – витрати покривало керівництво корпусу. Для тих, хто залишався на свята, організовували ялинку та пропонували подарунки на власний вибір і солодощі. Атмосфера свята доповнювалася культурними заходами, наприклад, літературно‑музичними вечорами з виступами оркестру, читанням класики та музичними номерами, які тривали до пізньої ночі.
Таким чином, Різдво у кадетському корпусі було не лише релігійним святом, а й важливою частиною виховного процесу, що поєднувала духовні традиції з культурним дозвіллям та створювала відчуття спільності серед вихованців.
Раніше ЗМІСТ писав, про життя вихованців кадетського корпусу на початку ХХ століття. Кадетський корпус у Полтаві відкрив свої двері 1840 року й приймав на навчання до 1919 року. Цей заклад входив до переліку найпрестижніших навчальних кадетських вишів у всій тодішній Російській імперії. За цей час випустилися тисячі видатних військових діячів, як з Полтавської області, так і з території колишньої імперії.
Чому після 1918 року в Україні змінилася дата святкування Різдва?
В ефірі Українського радіо історикиня Ольга Друг розповіла, що до 1918 року українці святкували Різдво 25 грудня та передусім свято вважали дитячим. Коли завершувався різдвяний піст, родини йшли на богослужіння, а після сідали за святковий стіл. Малеча отримувала подарунки, а всі дитячі заходи та забави проводили після 25 грудня.
Українською передріздвяною традицією вважали спільне виготовлення ялинкових прикрас, коли уся родина перед святом збиралася разом. За словами історикині:
«Новий рік відзначали уже дорослі, як світське свято, десь чи в ресторанах, чи в купецькому зібранні, чи проводилися вдома якісь вечори, де збиралося декілька сімей чи родин».
З приходом більшовицької влади у 1917 році з’явилися і нові порядки, таким чином 12 лютого 1918 року Центральна Рада ухвалила закон, який запроваджував новий календарний стиль та переводив годинники на середньоєвропейський час. Згідно з документом, після 15 лютого одразу наставало 1 березня 1918 року. Останній раз Різдво в Україні святкували 25 грудня у 1917 році, а вже з наступного року було введено григоріанський календар і радянська влада перенесла свято на 7 січня.