Росія повернула тіло полеглого у 2024 році захисника з Полтавщини
Колаж ЗМІСТу
Бій на Донеччині 8 листопада 2024 року став останнім для захисника з Лубенської громади.
Олександр Сизоненко тривалий час вважався безвісти зниклим. Під час обміну загиблими, Росія повернула тіло українського воїна додому. Його упізнали за ДНК. 1 жовтня Лубенська громада повідомила про втрату.
Стрілець-помічник гранатометника стрілецької роти, солдат Олександр Сизоненко народився 30 січня 1974 року в Лубнах. Тут минули його дитячі та юнацькі роки. Закінчив Лубенську загальноосвітню школу №3. Відслужив строкову службу у лавах Збройних Сил України.
Після цього працював охоронцем у різних організаціях. Йому подобалося будівництво, тож із задоволенням займався цією справою по життю. Друзі і знайомі вважали його вмілим будівельником, кажуть земляки.
«Олександр виріс у багатодітній родині: окрім нього у батьків було ще три доньки, тож для своїх сестер він став надією і опорою, помічником і турботливим братом. Захоплювався грою на гітарі, любив читати книги, був щирим, доброзичливим, товариським. А ще безвідмовним, не боявся ніякої роботи, завжди допомагав батькам та сестрам».
Спершу воїн приєднався до добровольчого формування Лубенської громади. У грудні 2023 року підписав контракт і став до лав ЗСУ. Земляки воїна пишуть, що він з гідністю виконував бойові завдання й повертався з передових позицій цілим та неушкодженим. Проте, після чергового завдання зв’язок з ним обірвався. Сім’я захисника час жила надією, що почує добру звістку з фронту. На жаль, через майже рік після загибелі його тіло вдалося ідентифікуватию
Прощання з героєм відбудеться 2 жовтня о 12:00 на кладовищі села Засулля. Панахида за загиблим відбудеться об 11:00 у Лубнах на вул. Дружби, 20.
Згадаймо імена полеглих на фронті земляків
У реанімаційному відділенні від наслідків тяжкого онкологічного захворювання, що розвинулося під час служби помер Роман Безотосний. До початку повномасштабного вторгнення Роман Безотосний мав власну справу та був приватним підприємцем. У 2022 році чоловік пішов добровольцем на фронт. Після служби захисник працював водієм взводу охорони.
Чорна звістка надійшла до родини з Котелевської громади. ДНК-експертиза підтвердила загибель старшого лейтенанта Анатолія Загнійка. Свій останній бій 54-річний Анатолій Загнітко прийняв 2 листопада 2024 року на Донеччині.
28-річний Валерій Шаркий, житель села Радивонівка, був призваний на військову службу по мобілізації 5 березня 2022 року. Помер захисник 23 вересня від отриманих поранень в обласній Дніпропетровській лікарні.