Спортивний комплекс «Спартак» у Полтаві: що відбувається і як далі жити

Міська влада проводить велику «приватизацію», повертаючи собі назад спорткомплекс «Спартак». Розповідаємо про цей процес та чого очікувати далі.
Вирішили заповнити інформаційну тишу на нашому ресурсі щодо «Спартака». Останній з листопада повертається ̶в̶ ̶р̶а̶д̶н̶у̶ю̶ ̶г̶а̶в̶а̶н̶ь̶ до комунальної власності. Детально що відбувається і чому це (не)важливо далі.
̶P̶a̶s̶t̶ ̶S̶i̶m̶p̶l̶e̶ Передісторія
Ця історія розпочалась у січні 2009 році, в часи каденції Андрія Матковського. Саме тоді міська влада взяла на баланс палац спорту «Юність», яке до того належало фізкультурно-спортивному товариству «Україна». Уже з березня того року приміщення віддали на 10 років в оренду ТОВ «Спортивний клуб «Спартак», яке зареєстрували за кілька місяців до цього.
«Пікантності» цій ситуації додавало те, що нове підприємство-орендар належить Костянтину Копотуну та Владиславу Романенку. Останній є директором «Полтава капітал буд», яке належить Вікторії Матковській. Тобто, одним з орендарів став підлеглий дружини тодішнього міського голови.
Спорткомплекс взяли на баланс та одразу передали в довготривалу оренду підприємству, дотичному до міського голови.
Тоді вартість оренди становила 9,6 тис. грн на місяць (зараз же – 22,8 тис. грн).
Сам Андрій Матковський не визнає цю «рідню». За його словами, будівля приходила в занепад і він, навпаки, знайшов інвестора, який врятував спорткомплекс.
Хай там як, з того часу ДЮСШ «Юність» суборендувала приміщення в ̶п̶р̶о̶к̶л̶а̶д̶к̶и̶ приватного підприємства, який за ціною великого офісу орендував спорткомплекс з басейном у центрі міста.
Правоохоронці розслідують занижену вартість оренди спорткомплексу «Спартак».
̶P̶r̶e̶s̶e̶n̶t̶ ̶s̶i̶m̶p̶l̶e̶ Що відбувається?
Як швидко ростуть чужі діти, так швидко спливає термін оренди. Минуло 10 років. Відтоді влада змінилась вже кілька разів (при цьому більше за останній рік, ніж за 9 років до цього) і чинна не стала продовжувати термін оренди. Секретар міськради (він же в. о. міського голови) Олександр Шамота повідомив, що з 15 листопада приміщення повертається у комунальну власність.
Причини не продовження договору називають різні, зокрема за цей період приміщення, за словами депутатів, прийшло в занепад. Сам же Олександр Шамота пояснив, що орендар надав приміщення в користуванню ДЮСШ за залишковим принципом, що призводило до незручностей занять спортом.
За інформацією «Полтавщини», з орендарем розійшлись без конфліктів. Місто не стане відшкодувати витрати на поліпшення будівлі (за словами правоохоронців, це 763 тис. грн), орендар просто забере з собою власне майно. Нам Олександр Шамота також підтвердив, що ніяких судових процесів не очікується.
F̶u̶t̶u̶r̶e̶ ̶S̶i̶m̶p̶l̶e̶ Що далі?
Усе як і було. Те саме приміщення, та сама ДЮСШ, яка тепер на правах юрособи орендуватиме приміщення в ДЮСШ «Спартак». Гуртки при ДЮСШ продовжать працювати, як і до цього.
Щодо комерційних гуртків, то деякі з них, скоріш за все, залишаться працювати й надалі. Проблема лише в басейні, адже останній наразі не функціонує через жахливий стан (не ремонтувався з 1992 року). Усі плавці тимчасово переведені у басейн «Дельфін».
За словами Олександра Шамоти, після того, як місто отримає доступ до приміщення (15 листопада) буде проведена оцінка технічного стану об’єкту. Тоді ж буде вирішуватись питання подальшої реконструкції.
Іронія в тому, що…
10 років тому тодішній міський голова Андрій Матковський за безцінь передав спорткомплекс дотичному до своєї родини «інвестору». Після 10 років ̶і̶н̶в̶е̶с̶т̶и̶ц̶і̶й̶ користування будівля, як і раніше, в жахливому стані.
Майже паралельно у часи Мамая міська влада відчайдушно будувала спорткомплекс на Петра Юрченка. У період з 2012 по 2018 рік в нього вклали плюс-мінус 50 млн грн проти 800 тис. грн приватних інвестицій у ремонт приміщення «Спартака».
Що ми маємо?
Кейс неефективного використання майна та коштів громади. Якщо абстрагуватись від імен, то за період 10 років влада віддала в оренду власний спорткомплекс за ціною менше ринкової, а сама почала будувати новий. У результаті від оренди отримала в рази менше, ніж вклала в новий. Новий не добудувала і віддала обласній владі. Старий тепер потребує вартісного ремонту.


Висновки
Хороше:
- міська влада чи не вперше повертає щось у міську власність;
- якщо влада вирішить здати в оренду приміщення повторно «своєму», то з 1 лютого 2020 року всі міста мають робити це через систему відкритих електронних аукціонів. Таким чином, новий орендар буде перемагати в умовах конкуренції та платитиме ринкову ціну.
Погане:
- навіть візуально зрозуміло, що ремонт об’єкту обійдеться бюджету в чималу суму;
- міська влада може змінюватись, а через те, що сталої моделі розвитку міста в нас немає, то зі зміною влади відбувається перегляд пріоритетів і векторів розвитку. А значить, «Спартак» може зачинитися на ремонт доволі надовго;
- але ремонту не уникнути.
Обкладинка Юлії Деркач
Фото Богдана Проскурова