Тілоохоронець, який став воїном, знайде вічний спочинок на Полтавщині

Андрій Дмитренко віддав роки службі у війську. У серпні серцева хвороба забрала його життя в Києві. Захисника поховають 27 вересня на Полтавщині, повідомили в Оржицькій громаді.

Андрій Дмитренко народився 13 грудня 1982 року у столиці. Навчався у київській середній школі № 274. Навчався у Броварській спортивній школі, вищу освіту здобув на факультеті фізичної культури і туризму Переяславського педагогічного університету. 

Щоліта хлопець приїздив до села Новий Іржавець на Полтавщині до бабусі, дідуся та двоюрідного брата Артема Виговського – полеглого героя війни.

Тривалий час чоловік працював тілоохоронцем. У грудні 2022 року добровольцем вступив до лав ЗСУ, служив у підрозділах Сил Спеціальних Операцій. Останні пів року віддав службі у Сумах. Повернувшись на ротацію до Києва, 24 серпня відійшов у вічність через хворобу серця.

Прах Андрія Дмитренка поховають з військовими почестями 27 вересня 2025 року о 10:00 на цвинтарі села Новий Іржавець.

Вічна памʼять захисникові!

Згадаємо імена полеглих захисників Полтавщини

Валерій Гончар у 2017–2019 роках захищав Україну в зоні АТО. Повернувшись, ділився досвідом із молоддю, викладаючи «Захист України» у ПТУ №44.  З початком повномасштабного вторгнення Валерій Гончар знову став до строю. Він був заступником командира батальйону територіальної оборони з артилерії. Пройшов крізь Бахмут, Соледар, Авдіївку та інші гарячі точки. Його життя обірвалося 8 вересня під час служби на Сумщині.

Владислав Нонік 10 вересня прийняв останній бій на фронті. Воїн народився 6 березня 2000 року в Тарасенковому Оржицького району. Почав навчання у школі рідного села, але сім’я переїхала в Олександрівку Лубенського району, тож закінчив 11 класів Михнівської загальноосвітньої школи. З повномасштабною війною став на захист України.

Юрій Богдановський захоплювався веслуванням на човнах «Дракон», був кандидатом у майстри спорту України.  У 1997–1998 роках проходив строкову службу в Збройних силах України. 16 березня 2022 року його мобілізували до лав захисників України. 3 вересня 2024 року під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Липці на Харківщині Юрій Богдановський загинув.

Станіслав Новоселецький народився 14 березня 1974 року. У лавах української армії служив на посаді водія механізованого взводу 116-ї окремої механізованої бригади. Мав звання солдата. За службу Станіслав Новоселецький нагороджений медаллю «Ветеран війни» та відзнакою Президента України «За оборону України». Воїн загинув у бою на Харківському напрямку 9 вересня 2025 року.