У Більському городищі під Полтавою археологи знайшли унікальні пам’ятки скіфської доби
У неділю, 11 серпня, на території Більського городища, що на території однойменного селища, археологи під час розкопок знайшли унікальні речі в одному з поховань.
Могильник Скоробір налічує понад 1000 курганних насипів. На цій території дослідження проводяться починаючи з 1906 року. Тривалий час місцина не досліджувалася, проте пошукові роботи були відновлені 2013 року.
Артефакти, як і сам курган, де нині ведуться розкопки – унікальні, адже це лише третій не пограбований курган, говорить директор КП «Історико-культурного заповідника “Більськ” Полтавської обласної ради» Ігор Корост.
«Ні за скіфської доби, ні за часи XVII-XVIII сторіччя, коли був масовий грабіж на цій території, ні в епоху Другої світової війни курган був не розграбований. Кістяки збереглися дуже погано, напевно, під впливом природних чинників вони струхли. Відсутній чоловічий кістяк, жіночого – лише частина», – зазначив Ігор Корост.
Висновок, що поховані були чоловік та жінка, можна зробити з артефактів, які знайшла експедиція Харківського національного університету імені Каразіна, керівниками якої є Ірина Шрамко та Станіслав Задніков.
«Тут є дзеркало, прикраси з жовтого металу (до проведення апробації в науці це так називається), після проведення цієї процедури матеріал можна буде вважати золотом. Ще є буси. Усе це є характерним для жіночих поховань. Водночас знайдені речі характерні для чоловічого поховання: акінак, сагайдачний набір з вістрями стріл і древка, вудила, дротик, деталі кінської упряжі тощо. Чимало посуду, виробів з кераміки. Унікальною є таця, вироблена з піщаника», – каже директор історико-культурного заповідника.
Також у похованні археологи знайшли жертовну тварину, яка за попередніми даними, схожа на козу.
Не менш важливим для дослідження є і поховальна конструкція. Дерев’яне перекриття на диво добре збереглося. Окрім того археологи зазначають, що є чимало цікавих речей, але про них обіцяють розповісти згодом.
Спочатку знахідки будуть опрацьовані археологами, далі відправляться на реставрацію, апробацію, і лише потім будуть представлені на виставках. Станом на зараз знахідки зберігатимуться у музеї археології ХНУ, оскільки науковці будуть їх опрацьовувати.
Фото Богдана Проскурова