У Полтаві відбулася виїзна комісія з приводу забудови на артскладах
Сьогодні, 23 травня, відбулася виїзна нарада на території колишніх артскладів. На захід прийшли полтавці з ініціативної групи, які проти забудови, журналісти, депутати, чиновники, але не приїхали пошукові організації.
Спочатку по черзі виступили депутати й чиновники. Голова фракції «Самопоміч» у міськраді Дмитро Сенчакович запевнив: якщо внаслідок пошукових робіт на окремих ділянках артскладів таки знайдуть людські рештки, то ці земельні лоти не допустять до аукціону:
«У активістів є дані, що на певних ділянках були розстріли. Вони дотичні до територій, які будуть на аукціоні. До Полтави мають прибути організації, які за допомогою георадару проведуть відповідні дослідження. Якщо знайдемо захоронення – знімаємо ділянки з аукціону й відводимо два з половиною гектара під меморіал».
В’ячеслав Шерстюк, в.о. директора КЗ «Центр охорони та досліджень пам’яток археології» Полтавської облради зазначив: георадар є не «панацеєю», а тільки допоміжним засобом:
«Найкраще – це розкопки (шурфування). У свою чергу георадар потрібен для локалізації місць підвищеної уваги. Вважаю, що будівництво багатоповерхівок має відбуватися в два етапи: 1) дослідження місць, на яких ймовірно знаходяться рештки розстріляних, 2) а вже потім і земляні роботи по зведення будинків із відповідними врахуваннями застережень (при необхідності - наглядовими дослідженнями)».
На нараду завітав німецький журналіст Крістоф Брумме. Він мешкає в Полтаві з 2016 року. Брумме розповів, що був здивований, чому так мало полтавців чули про концтабори на території артскладів, а також не розуміє, як влада розглядає ці території під будівництво квартир:
«Ми робимо документальний фільм про перебування німців у Полтаві – і там про це розкажемо. Свого часу я ходив по цьому парку (парк Скорботної Матері – прим. автора) і дивувався, що тут ніде немає інформації про кількість жертв. І взагалі, чому так сталося. А потім як дізнався, що ще й багатоповерхівки будуватимуть – це для мене шок і незрозуміло».
Очільниця ініціативної групи Олександра Супряженко наголосила: спочатку потрібні дослідження, визначення місць поховань, а потім уже вирішувати, що будувати:
«Зробити меморіальну зону, переробити будівельні плани, вивести в охорону зону, а потім думати, що та як розбудовувати. Ми прохали міську владу надіслати запрошення пошуковим організаціям – відповідний лист до міськради направили 16 травня. Чому сьогодні львівська пошукова організація не приїхала? Бо запрошення надійшло пізно».
Перший заступник міського голови Андрій Лямін запевнив: міська влада запрошувала львівську пошукову організацію «Доля» в Полтаву ще 2 місяці тому, але спеціалісти не змогли приїхати. Окрім того, лист львів’янам направили 21 травня:
«Вони мали бути тут 20-го числа, потім перенесли на 23, а в п’ятницю, ближче до вечора, зі Львова телефонують і кажуть: ми не приїдемо. Чому так сталося – не знаю. Також громадськість мала запросити організацію “Яхад”, але ми поки їх ще не бачили».
Лямін додав, що коли поліція й судмедексперти нещодавно прибули на місце виявлення людських останок, правоохоронці здивувалися, чому на землі лежали чисті вимиті рештки, навіть без пилу:
«Я хочу сказати: коли судмедексперт зібрав рештки, був коментар поліцейських, мовляв, чому на вулиці, на землі, лежать вимиті чисті кістки без пилу й бруду?.. Це повинно бути в матеріалі справи».
Але все ж таки посадовець запевнив: поки не встановлять межі захоронень, спірні ділянки не виноситимуть на аукціон.
Після виступів дехто з депутатів, активісти та журналісти пройшлись по території артскладів і наткнулися на нові кістки. На місце знахідок викликали поліцію, але вона так і не приїхала.
Нагадаємо, що про поховання широкому загалу стало відомо у травні 2017 році, коли «Полтававодоканал» прокладав траншею для колектору. Тоді на ділянці колишніх артскладів знайшли останки близько десяти людей (черепа, фрагменти великогомілкових кісток, ребра). Так, вдалося встановити, що один з черепів належить 13-річній дівчинці.
25 квітня на сесії міськради депутати не виставили на аукціон спірні земельні ділянки, поки там не проведуть пошукові роботи.
Олександра Супряженко зазначала, що вона разом із однодумцями ініціюватимуть створення Пушкарівського Яру, щоб увічнити пам’ять про всіх, кого розстріляли на тій місцині.
Раніше ЗМІСТ розповідав про історію цього місця під час Другої світової війни.
Фото Богдана Проскурова