Ветеран у Полтаві може знайти роботу за два тижні – керівниця центру зайнятості

На брифінгу 30 жовтня директорка Полтавського обласного центру зайнятості Катерина Клавдієва розповіла ЗМІСТу, чи є робота для ветеранів у Полтаві:

За її словами, ветеран може за два тижні знайти роботу в Полтаві. Попит на робочу силу в регіоні зараз дуже широкий. Потреба у працівника від бухгалтерів до держслужбовців до працівників виробництва – доволі гостра. Також є запит на кадри від підсобників до інженерів.

Роботодавці пропонують різні умови оплати. У Полтаві є вакансії з місячною зарплатою близько 20 тис. грн. В інших випадках пропозиції вищі й потребують додаткового пошуку. Приміром, Центр зайнятості підбирає кандидата під конкретну посаду й співпрацює з роботодавцями, які готові наймати, щоб узгодити очікування та забезпечити вдале працевлаштування:

Як приклад, згадують компанію в Карлівці, що взяла на роботу внутрішньо переміщених осіб. Роботодавець отримав інформацію про можливість компенсацій і погодився оформити працівників. Центр зайнятості оперативно допоміг із розрахунками й облаштуванням робочих місць. У центрі консультують роботодавців, допомагають подавати документи онлайн через «кабінет роботодавця» і поетапно супроводжують процес, щоб підприємці відчули себе в партнерстві з Центром.

Окремо працюють над адаптацією робочих місць у громадах. Прикладом став колишній електрозварювальник, якого перевели на посаду фахівця з супроводу ветеранів. Для нього облаштували спеціальні меблі, комп'ютерну техніку та пристосування. Нині він навчається у вищому закладі.

Також на Полтавщині є історія про ремонтника авто, який не міг довго стояти. Для роботи йому придбали спеціальне рухоме крісло та стрічку-конвеєр, яка під’їжджає до робочого місця. Також пригадали історію тракториста з великим досвідом. Йому через інвалідність заборонили працювати на тракторі, але після консультації з лікарем придбали спеціальне антивібраційне крісло і він зміг продовжити роботу.

Рішення щодо оснащення ухвалюють разом із роботодавцем і лікарем, а допомогу отримують ті, хто справді готовий і здатний працювати. Якщо працівник згодом звільняється через погіршення здоров’я, обладнання залишається у роботодавця. Такий підхід спрямований не на гарантування місця, а на реальну адаптацію та перевірку мотивації кандидатів.

Наразі Полтавський центр зайнятості має власний навчальний заклад, де в межах програми підготовки навчили близько 200 людей з інвалідністю та 50 учасників бойових дій. Навчання прив’язане безпосередньо до вакансій, адже програми передбачають індивідуальні курси та стажування на робочому місці, а не лише загальні теоретичні курси.

За два останні набори 27 людей з інвалідністю та 44 ветерани отримали підтверджені кваліфікації. Окрім внутрішніх курсів, доступне ваучерне навчання за 156 професіями та спеціальностями (перелік навчальних закладів затверджений Міністерством освіти).

Понад 800 ліцензованих закладів по всій Україні можуть проводити таке навчання, тому слухачі можуть обирати навчальні заклади у різних містах. Після здобуття робітничої кваліфікації учасники мають можливість продовжити освіту.

Створення робочих місць на дому залишається проблемою. У Центрі зайнятості готові просувати цю ініціативу серед усіх роботодавців регіону та обговорювати її впровадження в громадах. За умови, що людина має висновок про інвалідність першої чи другої групи, центри зайнятості можуть запропонувати роботодавцям варіанти організації роботи на дому. Наприклад, є змога роботи у ролі диспетчера або працівника з продажу, які не потребують інтенсивного пересування.

Хоча є групи працівників, яким складно рухатися або виконувати фізично важку роботу, вони цілком здатні виконувати завдання сидячи:

У випадку, якщо, наприклад, для диспетчера таксі необхідне комп’ютерне обладнання і роботодавець не може придбати пристрої для кожного працівника, Центр зайнятості може профінансувати купівлю техніки саме для людини, яка працюватиме дистанційно.

Крім комп’ютера, передбачаються й інші адаптації під конкретні потреби: ергономічне крісло, зручний стіл або спеціальне обладнання для людей із проблемами опорно‑рухового апарату, пристрої для поліпшення слуху для слабочуючих тощо:

Дистанційна робота для людей з інвалідністю прирівнюється до звичайної зайнятості за умов забезпечення інструктажів, оснащення робочого місця та оформлення в установленому порядку.

Кабінет Міністрів планує низку заходів підтримки працевлаштування ветеранів у період воєнного стану. Роботодавцям, які працевлаштовують ветеранів щонайменше на рік, компенсуватимуть витрати на оплату праці – у межах механізму державної підтримки з частковою компенсацією заробітної плати протягом перших шести місяців (компенсація розраховується з урахуванням граничного рівня, що не перевищує 1,5 мінімальної зарплати для одного працівника).

Фахівці з супроводу ветеранів, які вже працюють майже в усіх громадах, отримають право за згодою ветерана подавати від його імені заяву про надання статусу безробітного та допомагати з підготовкою документів на гранти і навчання. Центр зайнятості також залучає самих ветеранів до ролі супровідників – ідеться про нову практику підбору кадрів у міські та обласні філії.

Окремий акцент на індивідуальному супроводі та розширенні можливостей для зайнятості:, а саме дозволяється залучати на суспільно‑корисні роботи осіб пенсійного віку до 70 років для надання допомоги людям з інвалідністю, старшим громадянам та тим, хто потребує підтримки в побуті в селі та місті (доставка води, приготування їжі, супровід). Ці соціальні послуги передбачають координацію через старост та громади й мають стати частиною комплексної системи підтримки ветеранів і вразливих груп населення.

ЗМІСТ писав, про справжні проблеми Полтави з доступністю для осіб з інвалідністю та ветеранів. Пересування на кріслі колісному в Полтаві лишається майже неможливим через чималу кількість перешкод.