Вороніна, Терновщина, Червоний Шлях та Половки: назви мікрорайонів Полтави до перейменування радянською владою

Фото: Avspolt16 Saagd
У вересні чотири мікрорайони Полтави вирішили перейменувати. Назви, які у 20 столітті їм дала радянська влада, хочуть замінити.
Краєзнавець Леонід Булава розповів ЗМІСТУ, як Вороніна, Терновщина, Червоний Шлях та Половки називали раніше та як розвивалися мікрорайони до приходу радянської влади.
Вороніна
Селище Вороніна до 1960-х років мало назву «передмістя Кривохатки». Відоме як хутір Криві Хатки під Монастирською горою у власності Хрестовоздвиженського монастиря.

Терновщина
Селище Терновщина до 1950-х років мало назву хутір Дальні Павленки. Хоч один із кутків його мав назву «Тарновщина» за прізвищем власників – козацької старшини, а пізніше – дворян Тарновських.
Неофіційно місцеві жителі в першій половині 20 століття називали поселення Терновщиною, бо прізвище власників забулося. Місцеві вважали, що назва походить від кущів терну на узліссі Шведського лісу й по схилам балки.
Чому радянська влада вирішила в 1950-х роках змінити офіційну назву «Дальні Павленки» на «Терновщина» – невідомо. Існує теорія, що це зробили, аби не плутати з Ближніми Павленками – колишнім передмістям, яке опинилося майже в центрі Полтави після її розростання з 1950-х років.

Червоний Шлях
Південна частина селища належала монастирю й мала назву «Хрестовоздвиженський Монастир», або просто «Монастир». Натомість північна частина Червоного Шляху до 1938 року належала до Яківців. З 1960-х років селище розбудовували на північ за рахунок колишніх земель поміщиків Скліфосовських і жителів Яківців.
Назва «Червоний Шлях» – типова для назв селищ, колгоспів, радгоспів, підприємств у 1920-х роках, і поєднує в собі слова «Червоний» (від крові, яку пролив пролетаріат у боротьбі за світле комуністичне майбутнє) і «Шлях» (пов'язане із заняттями робітників – шляховиків, які були зайняті на залізниці).


Половки
До 1984 року землі мікрорайону Половки належали до Супрунівської сільради. Там були сади й поля. Тільки частково мікрорайон зайняв землі колишніх окремих сіл Пушкарівка (на півдні) і Рябухи (на сході). Окремого населеного пункту чи хутора на місці основної частини мікрорайону не існувало.
Комусь із керівників будівництва сподобалася назва вул. Половка на Юрівці, яка вела від заводу ЗБК до новобудов мікрорайону. Її продовжили далеко на південний захід від Юрівки. На честь Половка й назвали мікрорайон.

Перейменування мікрорайонів у Полтаві
Щоб почути думку полтавців, у фейсбуці провели неофіційне опитування за нові назви мікрорайонів. Серед кількох назв люди обирали ті варіанти, які їм подобаються найбільше. Проте член робочої групи та краєзнавець Леонід Булава пропонує такі назви для остаточного перейменування:
| Сучасна назва | Пропозиція |
|---|---|
| м/н Вороніна | м/н Затишний |
| м/н Половки | м/н Пушкарівський |
| м/н Червоний Шлях | м/н Монастирська Гора |
| м/н Терновщина | м/н Тарновщина |
Нагадаємо, що нову назву хочуть дати скверу, який знаходиться перед Полтавським університетом економіки і торгівлі.
Нині сквер на вул. Івана Банка має назву «сквер перед Полтавським університетом споживчої кооперації». Його хочуть перейменувати на честь Бориса Мартоса – міністра часів Директорії та науковця.
Також додамо, що що днями фахівці обирали варіанти нових назв серед пропозицій, які надіслали містяни під час опитування. Згодом полтавці вирішать на честь кого назвуть наступні вулиці.
Краєзнавці, історики та громадські діячі затвердили варіанти нових назв для шести вулиць – Пушкіна, 8 Березня, 9 Травня, Агітаційної, Барикадної та Безвірницької.
Пропозиції для перейменування вулиць читайте за посиланням.