«Я боротимуся за перейменування вулиці Пушкіна в ім’я капітана Грицаєнка», – дружина полеглого азовця з Полтави
Вікторія Грицаєнко повідомила про подану пропозицію до Інституту розвитку міста щодо перейменування вул. Пушкіна на честь Віталія Грицаєнка – загиблого в Маріуполі заступника командира полку «Азов», Героя України.
Про це Вікторія Грицаєнко повідомила ЗМІСТу 25 квітня.
«Моя заява подана в ІРМ і розглянута. Я боротимуся за перейменування вулиці Пушкіна в ім’я капітана Грицаєнка. Майже рік тому мені обіцяли перейменувати оду з центральних найбільших вулиць Полтави. І ось вона – вул.Пушкіна. Нею ми з сином щодня ходимо, а також на цій вулиці я працюю».
Невдовзі для вул. Пушкіна в Полтаві оберуть нову назву у межах дерусифікації.
У лині торік Вікторія Грицаєнко виступила на засіданні комісії з питань найменування у Полтавській міській раді:
«Я щодня згадую про свого чоловіка. Він був у Маріуполі, у самому пеклі. Йому довелося таке пройти, що навіть не усі військові проходять у найскладніших боях. Без їжі, без відпочинку, без зброї. Про це треба знімати кіно і розповідати у підручниках з історії. Я переселенка з Маріуполя. Я не можу передати вам як це важко. Я була поруч з чоловіком. Він просив мене повернутися додому живою, щоб наш син не був сиротою. Я проїхала 15 блокпостів росіян і сьогодні я тут, щоб до останнього боротися за пам’ять чоловіка».
Віталій Грицаєнко став добровольцем у 2014 році й дослужився від солдата до заступника командира полку «Азов», мав звання старшого лейтенанта. Він називав себе «Гоголем», бо часто бував у театрі в Полтаві, виріс там. Раніше мав позивний «Козак», але в «Азові» загинув хлопець з таким же, тому Віталій вирішив не випробовувати долю.
З 24 лютого воїн боронив з побратимами Маріуполь. 27 лютого група чоловіка відбила 4 спроби висадки морського десанту ворога, а 1 березня підрозділ «Гоголя» розбив ворожу колону.
15 березня азовці успішно заблокували пересування ворога. Особисто Віталій Грицаєнко знищив 2 «Тигра» ворога. 19 березня група воїна здійснила успішний рейд у тил противника і знищила ворожий командний полк, тиловий склад і склад з боєприпасами, танк, 3 БТРи та близько взводу живої сили ворога. 19 березня «Гоголь» загинув від поранень.
Він мав 6 нагород:
- медаль «Захисника Маріуполя» у 2015 році;
- відзнаку за участь в АТО від Президента України у 2016 році;
- відомчу-заохочувальну відзнаку МВС України з нагрудним знаком за службу у 2017 році;
- медаллю «За військову службу Україні» у 2017 році;
- нагороджений вогнепальною зброєю, пістолетом «Форт-17» у 2019 році;
- посмертно нагороджений Званням Герой України у 2022 році.
Перший заступник міського голови Полтави Валерій Пархоменко сказав Вікторії Грицаєнко, що на честь її чоловіка назвуть одну з кращих вулиць Полтави.
Історію про родину Віталія та Вікторії Грицаєнків, які сподівалися почати нове життя й переїхали у січні 2022 року на Донеччину можна прочитати тут. Дружині Героя Вікторії вдалося вибратися з Маріуполя через 21 день після початку повномасштабної війни. Сьогодні вона намагається зробити усе можливе, щоб забрати тіло полеглого чоловіка й поховати у Полтаві, аби потім мати можливість його навідувати й розповісти їхньому сину, яким був «Гоголь» та його побратими.
Батько воїна Микола Грицаєнко згадує сина сміливим і чесним, який не вагаючись пішов добровольцем на війну ще у 2014 році. Чоловік поділився спогадами про те, як вони всією родиною обирали позивний для Віталія. І так, як батьки воїна обидва працюють у Полтавському театрі ім. Миколи Гоголя, а сам Герой дуже любив відвідувати театр, вибір був очевидним – позивний «Гоголь».