«З дитинства мріяв стати військовим». 21-річний десантник з Полтавщини повернувся на щиті

Фото – Котелевська громада
Михайло Білоніг зі шкільних років готував себе до військової справи та загинув, боронячи Україну на фронті. Батьки захисника втратили єдиного сина.
Про це повідомили у Котелевській громаді, де 25 серпня прощалися з військовим. Михайло Білоніг загинув 22 серпня.


Бойовий шлях Михайла Білонога
Народився захисник 6 жовтня 2002 року, а у 2020 році із золотою медаллю закінчив Котелевську гімназію №1 імені Ковпака:
«Саме тут він формував свою витривалість, справжній патріотизм та жагу до перемоги. Цьому сприяла його багаторічна участь у складі рою Котелевські джури. Вже тоді хлопець мав хороші навики стрільця. А ще був відмінним спортсменом», – згадують про захисника у громаді.
Після завершення школи Михайло Білоніг обрав для навчання Одеську військову академію. Він став курсантом факультету підготовки спеціалістів десантно-штурмових військ та морської піхоти, який закінчив у травні цьогоріч у званні лейтенанта.
Згодом молодий воїн став на захист України. Його життя обірвалося 22 серпня під час виконання бойового завдання. Цього дня батьки оборонця втратили свого єдиного сина.



Вічна пам’ять герою.
Згадаймо імена загиблих на фронті земляків
Владислав Портяний призваний на військову службу у лютому 2023 року. Мав звання солдат.
22 вересня торік під час виконання бойового завдання військовослужбовець загинув на Запорізькому напрямку. Майже рік рідні чекали звістки про свого захисника, проте ДНК-експертиза підтвердила його загибель.
Олександр Ворона народився 11 травня 1988 року в Семенівці. Захисник загинув під час виконання бойового завдання 18 серпня поблизу Новогродівки на Донеччині.
Солдат Сергій Бутко народився 20 травня 1996 року, проживав у Полтаві. На фронті проходив службу на посаді стрільця снайпера. Воїн загинув виконуючи бойове завдання 14 квітня 2024 року на Донецькому напрямку.
Василь Ковач народився 17 січня 1973 року в місті Іршава Закарпатської області. У 1985 році разом з матір’ю переїхав у село Полузір'я. З перших днів повномасштабного вторгнення чоловік пішов до армії добровольцем. Загинув 11 серпня поблизу Добропілля Покровського району.