З полеглим майже два роки тому воїном попрощалися на Полтавщині (ФОТО)

Жителі громади зустріли траурний кортеж Владислава Владарського живим коридором. Про це 26 грудня повідомили у Решетилівській громаді. Після прощання похоронна процесія вирушила до сільського кладовища. Там Владиславу Владарському віддали останні військові почесті. 

Синьо-жовтий прапор, яким була вкрита домовина захисника, передали його матері – як знак вдячності українського народу за сина, який віддав життя за Україну.

Владислав Владарський народився 21 квітня 1992 року у селі Тури. З 1999 року навчався у Першолиманській школі. Хлопець був творчою, енергійною та цілеспрямованою дитиною. Любив грати на гітарі й фортепіано та малювати. 

У 2009 році вступив до Полтавського національного університету імені Володимира Короленка на спеціальність «Образотворче мистецтво» і здобув кваліфікацію вчителя образотворчого мистецтва, етики та естетики.

Займався скульптурним ліпленням: ліпив з пластиліну, працював з гіпсом. Любив спорт. Неодноразово ставав переможцем змагань з кікбоксингу. У 2015-2016 році проходив строкову військову службу в лавах Національної гвардії України у Києві. Свою трудову діяльність розпочав у ТД «Фактор», а потім працював в ТОВ «Стройкомплект».

До лав Збройних сил його мобілізували 31 жовтня 2022 року. Спочатку Владислав захищав Україну в складі 18-ї окремої бригади армійської авіації імені Ігоря Сікорського. Згодом військову службу продовжив у 25-й окремій повітряно-десантній Січеславській бригаді. У війську воїн обіймав посаду стрільця-номера обслуги аеромобільного батальйону.

З квітня минулого року Владислав Владарський вважався безвісти зниклим. Рік і вісім місяців рідні чекали звістки з фронту. Проте, нещодавно ДНК-експертиза підтвердила його загибель. 

13 квітня 2024 року життя 31-річного Захисника Владислава Владарського ворог обірвав поблизу населеного пункту Водяне Покровського району на Донеччині. 26 грудня воїн повернуся до Решетилівської громади «на щиті». 

Світла пам’ять герою!