За ДНК-експертизою розпізнали ветерана АТО та воїна «Азову» з Полтавщини
Колаж ЗМІСТу
Після дев’яти місяців невідомості для родини результати ДНК-експертизи засвідчили, що наш Владислав Грищенко повертається додому на вічний спочинок.
У листопаді минулого року Владислав Грищенко зник безвісти. Понад дев’ять місяців родина захисника не чула жодної звістки від нього. Про те, що воїна розпізнали за ДНК, 28 серпня повідомила Хорольська міська рада.
Ким за життя був воїн Владислав Грищенко
Владислав Грищенко народився 4 квітня 1995 року в селі Хомутець Миргородського району. З 2013 року разом з батьками та сестрою мешкав у Шишаках. Після закінчення Хомутецької школи вступив у Хомутецький ветеринарно-зоотехнічний технікум і освоїв фах технолога по переробці молочної продукції.
На Львівщині склав військову присягу на вірність українському народові та впродовж майже 1,5 року з 06.05.2015 по 12.10.2016 проходив строкову службу в рядах Національній гвардії України. На посаді кулеметника відділення патрульного взводу стрілецького батальйону 2-ої окремої Галицької бригади виконував службові обов’язки під час проведення оперативно-профілактичного відпрацювання міста Дрогобич на Львівщині.
З жовтня 2018 року воював у зоні АТО у складі 4-ї бригади оперативного призначення імені Героя України сержанта Сергія Михальчука «Рубіж». Захищав Україну на Донеччині та Луганщині. Зокрема, поблизу міст Часів Яр та Нью-Йорк Бахмутського району та Сіверськодонецьк на Луганщині.
З липня 2023 року в складі 44-ї окремої механізованої бригади ЗСУ на посаді командира відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів стояв на варті України. Захищав Лиман, смт Борова на Харківщині. Деякий час старший сержант служив за контрактом у складі 12-ї бригади оперативного призначення імені Дмитра Вишневецького у складі Національної гвардії України.
За період проходження військової служби з часів АТО і в період повномасштабної війни неодноразово заохочувався командуванням різних військових частин, батальйонів та рот за особливу мужність та героїзм, зразкову військову дисципліну та вагомий особистий внесок у захист України. У колекції його відзнак залишилося сім грамот і подяк, як свідчення добросовісного відношення до військової служби та високого рівня дисципліни.
За наказом Міністерства оборони України від 08.10.2024 року Владислава Грищенка нагородили відомчою заохочувальною відзнакою Міністерства оборони України – «Хрест пошани». За службу в 12-й бригаді спеціального призначення «Азов», що увійшла до складу Національної гвардії України, його відзначили почесним коїном, засвідчивши себе як мужній і гідний воїн.
Під час боїв був поранений, але тримав від рідних в таємниці, щоб вберегти їх від переживань. 12 листопада 2024 року в районі населеного пункту Новоспаське Бахмутського району на Донеччині він зник безвісти. На 30-му році життя його життєва свічка згасла.
У воїна залишились батьки, сестра, зять, племінник, рідні та близькі. Прощання з Владиславом Грищенком запланували 31 серпня о 12:00 на Володимирівському майдані в Лубнах.
Світла пам'ять воїну!