Загиблого на Сумщині воїна «живим» коридором провели у вічність на Полтавщині (ФОТО) 

Руслан Зуй
Руслан Зуй

Колаж ЗМІСТу

11 липня рідні, знайомі та побратими віддали останню шану Русланові Зую. Поховали воїна у рідній громаді.

Руслан Зуй загинув на фронті. 11 липня з героєм попрощалися в його рідній, Зіньківській громаді.

Створивши «живий» коридор, громада навколішки зустрічала траурний кортеж воїна. Поховали Руслана Зуя з військовими почестями на кладовищі Загрунівки.

Життєвий шлях захисника

Руслан Зуй народився 23 грудня 1989 року у Загрунівці. Після завершення девʼятирічної школи у рідному селі здобув загальну середню освіту у Воскобійницькій школі. Згодом навчався у Полтавському професійно-технічному училищі. Після навчання працював водієм у СТОВ «Воскобійники».

Невдовзі разом зі своєю коханою Руслан Зуй переїхав жити у Полтаву. Там вони будували плани на майбутнє. Та з початком повномасштабної війни захисник став до лав ЗСУ. 

Солдат Руслан Зуй загинув 7 липня унаслідок влучання російського FPV-дрона, у районі населеного пункту Юнаківка на Сумщині. 

Вічна пам’ять воїну!

Згадаймо імена полеглих на фронті земляків

Воїн Володимир Вааль народився у Кременчуці, там він провів своє дитинство. З перших днів повномасштабної війни став на захист України. Молодший сержант поліг 6 липня унаслідок застосування ворогом скиду саморобного вибухового пристрою з безпілотника з невідомою отруйною речовиною.

Руслан Лебедин народився у 1986 році у Гадячі й там провів своє дитинство. Коли почалася повномасштабна війна, чоловік став на захист України. Життя захисника обірвалася 2 липня під час виконання бойового завдання на Харківщині.

Разом зі своєю коханою Руслан Зуй переїхав жити у Полтаву. Там вони будували плани на майбутнє. Та з початком повномасштабної війни захисник став до лав ЗСУ. Солдат Руслан Зуй загинув 7 липня унаслідок влучання російського FPV-дрона, у районі населеного пункту Юнаківка на Сумщині.

Родина полеглого у бою понад шість місяців тому Олега Смірнова, отримала трагічну звістку. Олег Смірнов працював у фермера та їздив до Києва на будівельні підробітки. Останні роки життя проживав з дружиною та був батьком для її двох дітей. 28 грудня 2024 року Олег Смірнов загинув під час виконання бойового завдання в районі Янтарного на Донеччині. 

Донедавна доля військового Олександра Дебелого була невідома: захисника вважали зниклим безвісти. Днями надійшло підтвердження про загибель воїна. У 2024 році захисника мобілізували до лав Збройних Сил України. Олександр Дебелий поліг на Сумщині в бою.

Романенко Андрій та Богдан Манько загинули на фронті 1 липня. Воїни виконували бойові завдання на Сумщині. Артилерійський обстріл 1 липня обірвав їхнє життя. Двоє героїв повертаються на щиті.

У межах обміну тілами загиблих воїнів, додому на щиті повернувся працівник Крюківського вагонобудівного заводу Анатолій Звірко. З січня 2024 року його вважали безвісти зниклим. Після одного із запеклих боїв з ворогом, коли росіяни через каналізаційні колектори прорвалися до центру Авдіївки, захисник перестав виходити на зв’язок. З 18 січня 2024 року рідні шукали воїна.