Заповнена зала, гучні оплески, різні враження: в Полтаві відіграли «Лакеї»
У п’ятницю, 11 жовтня, в Полтавському академічному обласному українському музично-драматичному театрі ім. М. Гоголя полтавці дивилися комедійну виставу «Лакеї».
Вистава за мотивами «Лакейських ігор» сценариста Еміля Брагінського. Попри жарти та щирий сміх з глядацької зали, червоною стрічкою проходить підтекст – страх перетворює людей у рабів та лакеїв, а постійні ігри породжують обман, підступність та інтриги.
Головна героїня Настя Мартиненко – чемна молода дівчина з провінції, якій вдалося влаштуватися у вишуканий готель офіціанткою. Однак її чемність вирішив перевірити на міць весь персонал закладу, створивши гру, у якій Настя – пішак. Наївна дівчина піддається чарам лжебагатія, а вранці дізнається: Віктор Петрович – фізрук Вітя і весь цей час вона була під прицілом своїх колег.
Познущалися, посміялися, розійшлися (подумав персонал). Але провінційна офіціантка включається у гру, коли цього ніхто не очікував, і виходити з неї не збирається. Помста це чи прикрита вразливість, але таку схему дівчина обрала за принцип життя – гроші через ліжко, вигода замість кохання, «дамки» замість «пішаків». І лише новенька наївна офіціантка нагадала Насті, якою колись була вона сама.
Режисер-постановник Олександр Князь зізнається, ідея поставити «Лакеїв» з’явилася за студентських часів:
«У 1999 році, коли я тільки вступив до Гадяцького училища культури, наша керівниця Ніна Олесіївна Назаренко показала дипломну виставу свого минулого курсу за п’єсою Еміля Брагінського «Лакейські ігри». Дуже цікава тема, мені запала в душу. Рік тому, у жовтні, ми зібралися невеличким творчим колективом зробити цю виставу, як самостійну роботу творчого складу. Працювали над нею лише у вільний час і вже навесні, у березні, ми показали першу дію для художньї ради, згодом доробили другу. І уже під завісою минулого театрального сезону, 4 липня, в нас відбулася прем’єра».
Олександр запевняє, за час підготовки було безліч неочікуваних моментів, які у підсумку увійшли в кінцевий варіант:
«Бувало, актор невчасно вийшов, це виглядало дуже добре, ми так і залишили. Такий собі «ефект несподіванки». І цих моментів, що гармонійно влилися у виставу, достатньо. Відразу скажу – це не фестивальна вистава. Це вистава відпочити, подумати. Але на фестиваль варто везти щось на кшталт Майстра і Маргарити».
Зал театру був заповнений, після антракту глядачі повернулися на свої місця, а по закінченню проводжали акторів гучними тривалими оплесками. Разом з тим, враження публіки розійшлися.
«Мораль… Не підкажу вам, не зрозуміла. Мені вистава нагадала художню самодіяльність. Мені не сподобалося», – зізнається гостя вистави Анжела.
«Мені дуже сподобалося. У першу чергу, гра актриси головної ролі – смілива дівчина. І взагалі, нагальна тема. На мою думку, сенс в тому, що багато чого в світі купляється за гроші. І більшість дівчат симпатичних обирають схожий шлях… Але героїня виходила з того, що вона має. В неї був вибір, вибір є завжди, але вона обрала такий шлях. Я її абсолютно не засуджую. Я не така, але і не засуджую. Може, з віком розумію: хтось слабший, хтось сильніший. Не всі здатні гідно витримати життєві негаразди», – поділилась роздумами одразу після вистави глядачка Юлія.
Головні ролі виконують: Наталія Сизова, Юліана Романова/Анна Денисенко, Маргарита Томм, Ольга Чернявська/Олександра Галатченко, Олександр Князь, Богдан Чернявський/Геннадій Продайко та інші. Вистава не бажана до перегляду глядачам молодше 18 років.
Над виставою працювали:
- режисер-постановник — Олександр Князь;
- художник-постановник — Ірина Кліменченко;
- балетмейстер — Світлана Мельник;
- художник по світлу — Лариса Йова;
- звукорежисер — Ігор Саблін.