«Завжди був готовий прийти на допомогу». Полтавщина попрощалась з воїном (ФОТО)
Фото – Пирятинська громада
Під звуки військового прощання мешканці громади ставали на коліна, віддаючи шану Володимиру Бабіченку, який віддав життя захищаючи Україну.
Десятки пирятинців зібралися, аби востаннє попрощатися з воїном. Про те, що Володимира Бабіченка провели в останню путь, 24 серпня повідомила Пирятинська громада.
«За життя Володимира Бабіченка знали як щиру, доброзичливу й життєрадісну людину, яка завжди була готова прийти на допомогу. Він повернувся додому назавжди – як герой, пам'ять про якого житиме у серцях тих, хто його знав, і тих, за кого він віддав життя», – пишуть у громаді.
Життєвий шлях захисника
Народився Володимир Бабіченко 15 лютого 1990 року в Пирятині. Навчався у міській школі №4. Вищу освіту здобув у Полтавському університеті споживчої кооперації України, який закінчив у 2011 році за спеціальністю «Торгівельне підприємництво».
Мешкав чоловік у Пирятині. Працював у ТОВ «СПКЗ» на посаді оператора, а згодом – у філії ТОВ «БЗК» менеджером із продажу сільськогосподарських запчастин. У 2021 році переїхав до Чернігова.
У вересні 2022 року Володимир Бабіченко добровільно став на захист України від російських окупантів. Відтоді брав участь у боях на Сумщині, під Краснопіллям, згодом – під Бахмутом та Кураховим на Донеччині, виконував бойові завдання на Лиманському напрямку.
«Володимир пройшов нелегкий життєвий шлях, але завжди залишався світлою і позитивною людиною, відкритим, чуйним, відданим родині та друзям. Батьки виховали сильного й щирого сина, який став справжнім патріотом, захисником своєї родини та України», – пишуть земляки.
Загинув Володимир Бабіченко 18 серпня внаслідок ракетного удару по Слов'янську на Донеччині. У воїна залишилися маленька донечка, дружина та брат, який і зараз стоїть на захисті України.
Світла пам'ять захисникові!
Згадаймо імена полеглих на фронті земляків
11 березня 2025 року Валерія Хорошка мобілізували до лав ЗСУ. Своє останнє бойове завдання у підрозділі воїн виконував на Курському напрямку. Звідти 15 липня надійшла звістка про те, що воїн зник безвісти. Того дня життя Валерія Хорошка обірвалося. Тіло захисника побратими згодом змогли винести з поля бою для прощання.
Зниклого безвісти сапера з Полтави упізнали за ДНК. Олексій Котьман загинув торік на Донеччині. У 2021 році захисник закінчив Полтавський коледж нафти й газу. З повномасштабною війною став на захист України. Проходив службу на посаді сапера інженерно-саперного взводу механізованого батальйону. Поліг 16 листопада 2024 року на Донеччині.
У госпіталі помер воїн з Полтавщини Олександр Пономаренко. У війську захисник служив як стрілець стрілецького відділення. Життя військовослужбовця з Котелевської громади обірвалося в госпіталі Києва 7 серпня через ускладнення від хвороби. Воїнові назавжди 42.
Владислав Пунько пішов воювати добровольцем у 24 роки. Життя воїна обірвалося в Покровському районі. У вересні 2023 року Владислав Пунько добровільно став до лав української армії. Служив на різних ділянках фронту на Сумщині, Донеччині та Курщині. Воїн поліг під час виконання бойового завдання.
На фронті обірвалося життя начальника групи інженерної розвідки з Полтавщини. Сержант Микола Олефір поліг у бою 5 серпня. 24 лютого 2022 року воїн почав свій бойовий шлях. У 20205 році його вже знали як сержанта Миколу Олефіра – інспектора прикордонної служби 1 категорії, начальника групи інженерної розвідки прикордонної комендатури швидкого реагування.
До повномасштабної війни Григорій Партола військового досвіду не мав. Тому з перших днів став до лав захисників. Проходив службу на Сумському та Харківському напрямках. 28 листопада 2024 року ворожа куля обірвала життя Григорія Партоли на полі бою Донеччини. У воїна залишилось дві доньки, сестра та брат.